Додати в обране
Дзвоніть нам за телефоном: +38(044) 486-87-68
Віддані Україні, відкриті світу!

СХВАЛЕНО                                                              ЗАТВЕРДЖЕНО


Засідання педагогічної ради                                                                             Наказ №______

Протокол №_____                                                                                              від __________ 20___ р.

від __________ 20____ р.









ПОЛОЖЕННЯ

про академічну доброчесність учасників освітнього процесу 

НВК «Школа І-ІІ ступенів – ліцей №38 ім. В.М. Молчанова Шевченківського району міста Києва»













Київ



ПОЛОЖЕННЯ

про академічну доброчесність учасників освітнього процесу 

НВК «Школа І-ІІ ступенів – ліцей №38 ім. В.М. Молчанова Шевченківського району міста Києва»



І. Загальні положення

1.1.Положення про академічну доброчесність (далі-Положення)в НВК «Школа І-ІІ ступенів – ліцей №38 ім. В.М. Молчанова Шевченківського району міста Києва» (далі – Заклад)закріплює норми та правила етичної поведінки, професійного спілкування між педагогічними працівниками закладу, здобувачами освіти.

1.2.Положення розроблено на основі Конституції України, законів України «Про освіту», Конвенції ООН «Про права дитини» (1989),«Про запобігання корупції», «Про авторські та суміжні права», Цивільного Кодексу України, Статуту Закладу, правил внутрішнього розпорядку, Колективного договору та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України та нормативних актів Закладу. 

1.3. Мета Положення полягає у дотриманні високих професійних стандартів  в усіх сферах діяльності Закладу (освітній, виховній тощо), підтримки особливих взаємовідносин між педагогічними працівниками та здобувачами освіти, запобігання порушення академічної доброчесності.

1.4. Педагогічні працівники та здобувачі освіти, усвідомлюючи свою відповідальність за належне виконання своїх функціональних обов'язків, формування сприятливого академічного середовища для забезпечення дієвої організації освітнього процесу, розвитку інтелектуального, особистісного потенціалу, підвищення престижу Закладу, зобов'язуються виконувати норми даного Положення.

1.5. Норми цього Положення закріплюють правила поведінки безпосередньо у двох основних сферах – освітній (навчальній) та виховній (морально-психологічний клімат у колективі).


ІІ. Принципи, норми етики та академічної

доброчесності  Закладу

2.1. Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом «Про освіту» правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.

2.2. Для забезпечення академічної доброчесності в Закладі необхідно дотримуватися наступних принципів:

- законність;

- верховенство права;

- демократизм;

- соціальна справедливість;

- рівноправність;

- пріоритет прав і свобод людини і громадянина;

- професіоналізм та компетентність;

- партнерство і взаємодопомога;

- повага та взаємна довіра;

- відкритість і прозорість;

- відповідальність за порушення академічної доброчесності.

2.3. Порушеннями академічної доброчесності згідно ст.42 п. 4 Закону України «Про освіту» вважається: академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання.

2.4. Етика  та академічна  доброчесність забезпечуються:

2.4.1. учасниками освітнього процесу шляхом:

- дотримання норм Конституції України, Конвенції ООН «Про права дитини», законів України;

- дотримання норм чинного законодавства України в сфері освіти та загальної середньої освіти;

- дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків;

- дотримання  норм про авторські права;

- утвердження позитивного іміджу закладу освіти, примноження його традицій;

- запобігання корупції, хабарництву;

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- збереження, поліпшення  та раціональне  використання навчально-матеріальної бази Закладу;

- надання достовірної інформації про методики і результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

- повага до осіб, які здобувають освіту, до їхніх батьків та осіб, які їх замінюють, незалежно від віку, статі, стану здоров'я, громадянства, національності, ставлення до релігії, кольору шкіри, місця проживання, походження, соціального і майнового стану,а також інших обставин;

- об’єктивне та неупереджене оцінювання знань та умінь здобувачів загальної середньої освіти;

- якісне, вчасне та результативне виконання своїх функціональних обов’язків;

- впровадження у свою діяльність інноваційних методів навчання;

- підвищення професійного рівня шляхом саморозвитку і самовдосконалення, проходження вчасно  курсової підготовки;

- здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

- інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення.


2.4.2.здобувачами освіти шляхом:

- дотримання норм Конституції України;

- дотримання норм чинного законодавства України в сфері освіти та загальної середньої освіти;

- дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків;

- дотримання  норм законодавства України про авторське право;

- повага до педагогічних працівників та інших осіб;

- самостійне  виконання навчальних завдань поточного та підсумкового контролю без використання зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання (самостійні, контрольні, ДПА);

- надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методи тики досліджень і джерела інформації;

- присутність на всіх заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами;

- використання у навчальній або у дослідницькій діяльності лише перевірених та достовірних джерел інформації та грамотне посилання на них;

- відповідальність за порушення академічної доброчесності.


ІІІ. Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів

порушення етики та академічної доброчесності

3.1. Всі педагогічні працівники Закладу зобов'язані ознайомитись із даним Положенням, засвідчивши це своїм підписом. 


3.2. Положення доводиться до відома здобувачів освіти на початку навчального року під час класних годин.

3.3. Положення доводиться до батьківської громади на конференції, а також оприлюднюється на сайті Закладу.

3.4. Заступник директора закладу, який/яка відповідає за методичну роботу: 

3.4.1. Забезпечує попередження порушень академічної доброчесності шляхом практикумів,консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення  ними методичних розробок (робіт) для публікацій, на конкурси різного рівня;

3.4.2. Використовує у своїй діяльності (рецензування робіт  на конкурси різного рівня,  на присвоєння  педагогічного звання) та рекомендує вчителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат.

3.5. Педагогічні працівники в процесі своєї освітньої діяльності дотримуються етики та академічної  доброчесності, умов даного  Положення, проводять роз’яснювальну роботу із здобувачами освіти щодо норм  етичної поведінки  та  неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації,  списування). 


IV. Види відповідальності 

за порушення академічної доброчесності

4.1.Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються цим Положенням і затверджуються педагогічною Радою за погодженням з Радою НВК  та учнівською Радою.

Порушення

академічної доброчесності

Суб’єкти

порушення 

Обставини та умови порушення 

академічної доброчесності

Наслідки  і форма відповідальності

Орган / посадова особа, який приймає рішення про призначення

виду відповідальності 






Списування, використання заборонених допоміжних матеріалів або технічних засобів (шпаргалки, навушники, телефони, планшети тощо)






Здобувачі освіти 

- самостійні роботи;

-контрольні роботи;

-контрольні зрізи знань;

- річне оцінювання

 (для  екстернів)

- моніторинги якості знань 



Повторне письмове проходження оцінювання 

(Термін-1 тиждень)

або

повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми

Учителі-предметники

  • екзамен (ДПА); 







- річне оцінювання

 ( для  екстернів)





Повторне проходження оцінювання  за графіком проведення  ДПА у закладі



Незарахування  результатів 


Атестаційна комісія

  • І етап( шкільний) Всеукраїнських учнівських олімпіад, конкурсів;


-Робота учасника анулюється, не оцінюється;

-У разі повторних випадків списування учасник не допускається до участі в інших  олімпіадах, конкурсах.

Оргкомітет, журі

Необ’єктивне

оцінювання результатів навчання здобувачів, службова недбалість, зловживання впливом, академічне хабарництво

Педагогічні працівники

Свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання

-усні відповіді;

-домашні роботи;

-самостійні та контрольні роботи;

-лабораторні та 

практичні роботи;

-ДПА;

-тематичне оцінювання;

- моніторинги;

-олімпіадні та конкурсні роботи;

-невиконання,неналежне виконання  службових обов’язків;

-пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди вплинути на прийняття рішення;

-отримання неправомірної вигоди в освітньому процесі (грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, які надають або одержують без законних не те підстав.


-Педагогічному працівнику рекомендується опрацювати критерії оцінювання знань;

-Факти  систематичних порушень враховуються  при встановленні кваліфікаційної категорії, присвоєнні педагогічних  звань;

-Притягнення до дисциплінарної та адміністративної відповідальності;

-Відмова в присвоєнні педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;;

-Позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.




Адміністрація закладу, атестаційні  комісії усіх рівнів

Обман



Фальсифікація






Педагогічні працівники

як автори 

Навчально-методичні освітні продукти, створені педагогічними працівниками:

-методичні рекомендації;

-навчальні посібники;

-навчально-методичніпосібники;

-наочні посібники;

-практичні посібники;

-навчальні наочні посібники;

-збірки;

-методичні збірки;

-методичні вісники;

-статті;

-методичні розробки

У випадку встановлення порушень такого порядку:

а) спотворене представлення у методичних розробках, публікаціях чужих розробок, ідей, синтезу або компіляції чужих джерел, використання Інтернету без посилань, фальсифікація наукових  досліджень, неправдива інформація про власну освітню діяльність

є підставою для відмови в присвоєнні або позбавленні раніше присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії

б) у разі встановлення в атестаційний період  фактів фальсифікації результатів власної педагогічної діяльності

позбавлення педагогічного працівника І,ІІ кваліфікаційної категорії 




Педагогічна та методичні  ради

Закладу, науково-методична рада атестаційні комісії (закладу освіти, міська)




























Фабрикація









Плагіат

    



Самоплагіат






4.2. Порушення норм цього Положення може передбачати накладання санкцій, не продовження трудової угоди ( за поданням Комісії з питань академічної доброчесності).



V. Організація роботи Комісії з питань академічної доброчесності

5.1.З метою виконання норм цього Положення в Закладі створюється комісія з питань академічної доброчесності (далі – Комісія).

5.2. Комісія з питань академічної доброчесності  – незалежний орган для  розгляду питань, пов’язаних із  порушенням Положення та моніторингу щодо взаємного дотримання усіма учасниками освітнього процесу  морально-етичних  норм поведінки та правових норм цього Положення.

5.3.У своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, законодавством у сфері освіти та загальної середньої освіти, правовими актами Міністерства освіти і науки, Статутом Закладу, Правилами внутрішнього розпорядку Закладу та цим Положенням.

5.4. До складу Комісії входять представники педагогічного колективу, батьківської громади та учнів (7 осіб).

Персональний склад  Комісії затверджується рішенням педагогічної ради та Радою Закладу.

Термін повноважень Комісії – 3 роки.

5.3.Комісія розглядає питання порушення морально-етичних норм  поведінки та правових норм цього Положення  за потребою або ж заявою учасників освітнього процесу

5.4.Комісія звітує перед  Радою Закладу про свою роботу 1 раз на рік.


VI. Прикінцеві положення

6.1.  Зміни та доповнення до Положення вносяться за рішенням педагогічної ради та вводяться в дію наказом директора Закладу.












СХВАЛЕНО                                              ЗАТВЕРДЖЕНО


Засідання педагогічної ради                                                              Наказ №______

Протокол №_____                                                                               від __________ 20___ р.

від __________ 20____ р.



Положення

про внутрішню систему забезпечення якості освіти у НВК «Школа І-ІІ ступенів – ліцей №38 

ім. В.М. Молчанова Шевченківського району м. Києва»




Загальні положення


Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у НВК «Школа І-ІІ ступенів – ліцей №38 ім. В.М. Молчанова Шевченківського району 

м. Києва» ( далі – Заклад) розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти), Конституції України, Конвенції про права дитини, Закону України «Про загальну середню освіти», Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 27.08.2010 №778, Статуту Закладу.

Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:

  • стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
  • систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
  • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
  • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
  • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників Закладу;
  • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
  • забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління Закладом;
  • створення в Закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного   пристосування;
  • інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:


    • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
    • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
    • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
    • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.




СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЇЇ ВИКОНАННЯМ


  1. Основні принципи забезпечення якості освіти:
    • автономність – забезпечення якості освіти забезпечується шляхом самостійного , незалежного і відповідального прийняття рішень стосовно добору процедур, методів, засобів, інструментів для визначення стану та поліпшення стану якості освітньої діяльності;
    • академічна доброчесність – забезпечення якості ґрунтується на засадах чесності, справедливості, відповідальності та взаємоповаги усіх учасників освітнього процесу;
    • врахування освітніх потреб і очікувань орієнтація, насамперед, на потреби та очікування здобувачів освіти (дитиноцентризм), а також врахування очікувань інших учасників освітнього процесу та зацікавлених сторін,суспільства; 
    • відкритість та прозорість – забезпечення якості супроводжується висвітленням інформації щодо процесів та результатів;
    • відповідальність – Заклад несе первинну відповідальність за якість освіти, що ним надається;
    • процесний підхід - діяльність Закладу розглядається як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
    • цілісність - єдність впливів освітньої діяльностіїх підпорядкованість визначеній меті якості освітнього процесу;
    • безперервність - необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника Закладу;
    • розвиток - необхідність вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
    • довіра – позитивні взаємини між усіма зацікавленими (залученими) сторонами, впевненість у порядності і доброзичливості одне одного;
    • партнерство  - взаємозалежність та взаємна зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.


  1. Основні процедури внутрішнього забезпечення якості освіти


-  побудова системи показників якості освітньої діяльності за напрямами профільного навчання та поглибленого вивчення окремих предметів;

-  самооцінка якості освітньої діяльності, яка проводиться один раз на рік;

-  підготовка та проведення моніторингових досліджень для визначення тенденцій та динаміки освітнього процесу в Закладі;

-  підготовка та проведення опитувань серед учасників освітнього процесу для визначення якості надання освітніх послуг та виявлення можливих проблем;

-  спостереження різних аспектів освітнього процесу та освітнього середовища;

- забезпечення дотримання вимог безпеки життєдіяльності в освітньому процесі, оволодіння здоров'язбережувальними компетентностями;

- створення освітнього середовища, вільного від будь-яких насильства та дискримінації.


3. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти


Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Результати освітньої діяльності здобувачів освіти на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Через систему оцінювання навчальної діяльності розвивати в учнів відчуття активної життєвої позиції через систему заходів, спрямовану на формування розуміння учнями цінностей освіти, навчання впродовж життя та здатності учнів самостійно оцінювати власний прогрес.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

  1. вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
  2. здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
  3. математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
  4. компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
  5. інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
  6. екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
  7. інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
  8. навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
  9. громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
  10. культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
  11. підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

  • контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
  • навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
  • діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
  • стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;
  • виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

  • характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
  • якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
  • сформованість предметних умінь і навичок;
  • дотримання принципів академічної доброчесності;
  • рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
  • досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
  • самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну.

Повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою. 

Глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань. 

Гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.

Системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

Міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Знання є складовою умінь учнів діяти.

Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.

Навички - дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

Вони визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо.

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255)

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних  потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Навчальні досягнення учнів 3-11 класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молота та спорту від 13.04.2011 р. №323 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304.


КРИТЕРІЇ

оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Рівні навчальних досягнень

Бали

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів




I. Початковий

1

Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень


2

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка

виконання певної навчальної дії


3

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з

допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення




II. Середній


4

Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з

допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію

5

Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою

вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять


6

Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною

допомогою вчителя







III. Достатній


7

Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити

окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії



8

Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв'язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя;

відповідають логічно з окремими неточностями


9

Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з

учителем (частково-пошукова діяльність)






IV. Високий



10

Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так

і міжпонятійні зв'язки; вміють розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь

аргументують новими прикладами

11

Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють

застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях


12

Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під

опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання

КРИТЕРІЇ

оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи


Рівні навчальних досягнень

Бали

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів



I. Початковий

1

Учні розрізняють об'єкти вивчення

2

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають

нечіткі уявлення про об'єкт вивчення

3

Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою

вчителя виконують елементарні завдання




II. Середній

4

Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний

матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію

5

Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками

й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило


6

Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють

застосовувати знання при виконанні завдань за зразком








III. Достатній


7

Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні

навчальні дії



8

Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні,

хоч і мають неточності


9

Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і

правильною аргументацією





IV. Високий

10

Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення


11

Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати

проблеми



12

Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися

джерелами інформації, приймати рішення

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

    • усунення безсистемності в оцінюванні;
    • підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
    • індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
    • систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
    • концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності здобувачів освіти.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль "За високі досягнення в навчанні" та срібну медаль "За досягнення в навчанні", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 № 186 та погоджено Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребує профільна старша школа, яка на основі диференційованого навчання повинна враховувати не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектно-дослідницькі, особистісні, соціально значущі результати, уміння вирішувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях.


  1. 4.Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників


Педагогічні працівники спрямовують свою діяльність на оволодіння учнями ключовими компентностями через використання сучасних технологій в освітньому процесі та умінні застосовувати їх у повсякденному житті. Форми і методи роботи вчителя спрямовуються на творчий розвиток учнів, здобуття навичок аналітичної роботи, критичного мислення, здатності співпрацювати в команді. Вчитель використовує різні форми освітнього процесу (класно-урочний підхід, навчання в групах, змішане, перевернуте навчання, веб-квест, навчальні екскурсії, проектна робота тощо), розробляє індивідуальну освітню траєкторію учнів.

Учителі мають забезпечувати наскрізний процес виховання для формування загальнолюдських цінностей, сприяти розвитку патріотизму.

Педагогічні працівники планують свою роботу та прогнозують результат своєї діяльності шляхом розробки навчально-тематичних програм, календарно-тематичних планів з предметів та курсів, зміст яких відповідає Державним стандартам загальної середньої освіти. Результати зовнішніх моніторингів, державної підсумкової атестації корелюють з підсумковим оцінюванням навчальних досягнень учнів з предмету (курсу).

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці «Критерії оцінювання роботи вчителя»:







Критерії оцінювання роботи вчителя

І. Професійний рівень діяльності вчителя

Кваліфікаційні категорії

Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1. Знання теоретичних і практичних основ предмета

Відповідає загальним ви- могам, що висуваються до вчителя Має глибокі знання зі свого предмета

Відповідає вимогам, що ви- суваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін

Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг

програми

2. Знання сучасних

Слідкує за спеціальною і

Володіє методиками аналізу '

Володіє методами науково-

досягнень у

методичною літературою; .

навчально-методичної роботи з

дослідницької, експеримен-

методиці:

працює за готовими ме-

предмета; варіює готові,

тальної роботи, використовує в


тодиками й програмами

розроблені іншими методики й

роботі власні оригінальні


навчання; використовує

програми; використовує

програми й методики


прогресивні ідеї минулого і

програми й методики, спря-



сучасності; уміє самостійно

мовані на розвиток особистості,



розробляти методику

викладання

інтелекту вносить у них (у разі

потреби) корективи


3. Уміння аналі- зувати свою ді- яльність

Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи

Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей

Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об'єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації

4. Знання нових педагогічних концепцій

Знає сучасні технології на- вчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов

Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмами

Розробляє нові педагогічні технології навчання й вихо- вання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності

5. Знання теорії педагогіки й ві- кової психології учня

"Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності.

Здатний приймати рішення в типових ситуаціях

Вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й ви- ховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко -й підсвідомо обрати оптимальне рішення

Користується різними формами психолого-педагогічної діагностики й науково- обґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях

ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя.

Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1.Володіння способами інди- відуалізації навчання

Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку: здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров'я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й

особистісного розвитку дітей

Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації дифе- ренційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору

«сильних», «слабких» і

«середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми

2.Уміння активізувати пізнавальну діяль- ність учнів

Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм пред- метом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з

недостатньо сформованими навичками учіння

Забезпечує успішне формування системи знань на основі само- управління процесом учіння.

Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до осо- бистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з ви- сокою пізнавальною активністю і сформованими навичками

Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошу- кову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками

3. Робота з роз- витку в учнів загально- навчальних вмінь і навичок

Прагне до формування навичок раціональної організації праці

Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення:

оформлення письмових робіт




учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія)


4.Рівень навченості учнів

Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об'єктивний в оцінюванні знань учнів

Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменів

Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв'язування практичних

завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук

ІІІ. Комунікативна культура

Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1. Комунікативні й організаторські здібності

Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю

Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу.

Наполегливий у діяльності, яка його приваблює

Відчуває потребу в комуні- кативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття.

Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності

2. Здатність до співпраці з учнями

Володіє відомими в педа- гогіці прийомами пере- конливого впливу, але ви- користовує їх без аналізу ситуації

Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до по- дальших виховних впливів учителя

Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе ви- користання в спілкуванні. Ви- ховує вміння толерантно ста- витися До чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні ро- зумових, вольових та емоційних

зусиль учителя й учнів


3. Готовність до співпраці з колегами

Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегами

Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів

моралі

Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами

4. Готовність до співпраці з батьками

Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім'ї, систематично співпрацює з батьками

Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки

й психології

Налагоджує контакт із сім'єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності

5. Педагогічний такт

Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з

учнями .

Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості


6. Педагогічна культура

Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у Мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди

Уміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну

інтонацію

Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією

7. Створення комфортного мікроклімату

Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини

Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності.

Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури

особистості

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.


  1. 5.Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.


  1. У Закладі розробляється та щорічно коригується стратегія розвитку. Оприлюднюється стратегія розвитку у щорічному звіті про освітню діяльність НВК. Усі управлінські рішення, які приймаються в НВК, підпорядковані стратегії розвитку.
  2. Основним документом планування в НВК є річний план роботи, структура якого відповідає внутрішній системі забезпечення якості освіти. Річний план робота є динамічним документом, протягом навчального року до нього можуть вноситись корективи. Річному плану роботи підпорядковані інші плани різного спрямування (освітня діяльність, забезпечення умов навчання, наскрізний процес виховання). Річний план роботи схвалюється педагогічною радою НВК на серпневому засіданні та затверджується директором. Педагогічна рада може ухвалювати рішення про запровадження інших оперативних планів з метою вдосконалення системи управлінської діяльності.
  3. Важливим інструментом системи управлінської діяльності в НВК є моніторинг освітньої діяльності. Моніторинг здійснюється постійно протягом навчального року. У процесі проведення моніторингів вивчаються:
  • динаміка навчальних досягнень здобувачів освіти;
  • стан освітнього середовища Закладу;
  • освітня діяльність працівників;
  • забезпечення наскрізного процесу виховання;
  • напрями профільного вивчення предметів і курсів.

За результатами моніторингів приймаються управлінські рішення, які забезпечують процес вдосконалення якості освітньої діяльності в Закладі. Аналіз результатів моніторингів розглядається на засіданні педагогічної ради, засіданнях методичних об'єднань педагогічних працівників. Моніторинг може відбуватись у вигляді спостереження, опитування, виконання контрольних зрізів навчальних досягнень, вивчення документації.

  1. 4.Заклад на основі критеріїв і процедур внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснює само оцінювання, результати якого відображаються у річному звіті.
  2. 5. Заклад щорічно розробляє освітні програми, які відповідають Державним стандартам загальної середньої освіти, враховують специфіку роботи та спроможність Закладу. До розробки освітніх програм долучаються усі учасники освітнього  процесу. Предмети і курси, які вивчаються профільно і поглиблено, обираються із врахуванням потреб та інтересів дітей і батьків. Освітні програми ухвалюються на засіданні педагогічної ради та затверджуються директором не пізніше 1 липня.
  3. 6.Важливою ланкою в системі управлінської діяльності НВК є діяльність педагогічної ради. Педагогічна рада розглядає актуальні питання освітньої діяльності НВК. Рішення педагогічної ради затверджується директором НВК.
  4. 7.Керівництво НВК постійно працює над раціональним добором педагогічних працівників, організовує процес атестації педагогічних працівників та сприяє сертифікації у відповідності до нормативних документів.

Управлінська діяльність керівних працівників Закладу на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

  • створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
  • раціональний розподіл роботи між працівниками Закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
  • забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;
  • визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;
  • правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;
  • забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
  • створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу фахових компетенцій:

  • прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;
  • забезпечувати відкрите керівництво;
  • вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;
  • організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
  • працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;
  • постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

Інакше кажучи, діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:

  • рівнем його компетентності;
  • обраною концепцією власної діяльності;
  • рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури Закладу.

Установити ефективність навчально-виховного процесу, якість створених умов для його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи Закладу неможливо без належної оцінки результатів його діяльності.

Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного процесу контролю  за діяльністю закладу є:

  • найбільш  раціональне  використання  спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;
  • сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;
  • посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;
  • забезпечення більш тісного зв’язку заробітної плати з результатами їхньої праці;
  • визначення відповідності займаній посаді;
  • стимулювання їх професійного та посадового зростання.

Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів: 

І. Підготовчого.

ІІ. Основного.

ІІІ. Підсумково-корекційного. ІV. Регулятивно-корекційного.

На    підготовчому   етапі відповідальною особою проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризує динаміку розвитку навчального закладу, рівень управлінської діяльності його керівників. З цією метою вивчаються:

    • матеріали попередньої експертизи управління освітнім процесом та тематичного вивчення окремих питань, що стосуються організації діяльності закладу;
    • відповідність роботи закладу особливим умовам здійснення освітньої діяльності;
    • результативність роботи закладу освіти щодо розвитку творчих здібностей школярів (участь у предметних олімпіадах різного рівня, учнівських турнірах, конкурсах, МАН тощо);
    • робота педагогічного колективу щодо розробки та впровадження авторських програм, навчальних посібників, підручників;

Аналізуються статистичні дані:

    • результати освітньої діяльності учнів на кінець навчального року;
    • охоплення учнів гарячим харчуванням;
    • випадки дитячого травматизму, що сталися під освітнього процесу;
    • плинність керівних та педагогічних кадрів;
    • наявність конфліктних ситуацій у колективі, скарг на роботу закладу.


Другий, основний, етап комплексно-цільової програми має такі розділи: Діагностичний, аналітично-регулятивний, контрольно-діагностичний, мотиваційно- діагностичний, контрольно-регулятивний, аналітичний.

Мета діагностичного дослідження – самоаналіз та самооцінка управлінської діяльності керівниками закладу.

Аналітично-регулятивний має за мету внесення коректив в управлінську діяльність керівників за результатами самоекспертизи.

Контрольно-аналітичний передбачає отримання інформації про соціально- психологічний клімат у закладі освіти та рівень знань учнів.

Мотиваційно-діагностичний дозволяє висунути пропозиції щодо визначення об’єктів та підходів для проведення експертизи. Експертною групою та керівниками навчального закладу укладається робоча програма експертизи управління освітнім процесом. Складається вона з трьох блоків: інваріантного, варіативного та замовленого.

До інваріантного блоку входять питання, що дозволяють визначити рівень управлінської діяльності, наявність свідомого цілеспрямованого регулювання складних процесів та організаційних відносин у закладі освіти та в кожному з його підрозділів.

Перелік питань варіативного блоку визначається з урахуванням підсумкових матеріалів комплексних соціально-психологічних досліджень та результатів контрольних робіт.

Питання третього блоку складаються на основі замовлення керівників навчального закладу про надання методичної допомоги в організації управлінської діяльності та навчально-виховного процесу.

Контрольно-регулятивне вивчення визначає відповідність діяльності керівників закладу нормативним аспектам управління, проблеми і резерви розвитку закладу, напрямки надання методичної допомоги. Його структура:

    • проведення експертизи управління освітнім процесом безпосередньо у закладі;
    • індивідуальна контрольно-регулятивна робота з питань управління;
    • надання методичної допомоги за заявкою керівництва закладу;
    • оперативне усунення керівництвом виявлених недоліків.

Аналітичний розділ має на меті висловити загальну оцінку управлінської діяльності, підготувати висновки та пропозиції.

Третій, підсумково-корекційний етап поділяється на підсумковий та корекційний. Підсумковий містить глибокий аналіз предмета експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладу освіти.

Корекційний - має на меті регулювання та корекцію управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмета експертизи та прогнозування розвитку закладу.

Регулятивно-корекційний етап - передбачає вдосконалення та коригування окремих напрямків та форм управління освітнім процесом.

Зокрема, експертами контролюються законодавчі, нормативні та правові аспекти діяльності закладу, дотримання в ньому державного стандарту загальної середньої освіти, забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров`я та прав учасників освітнього процесу.

Керівниками закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку закладу.

Вимоги до ділових та особистісних якостей керівників закладу освіти:

  • цілеспрямованість та саморозвиток;

компетентність;

  • динамічність та самокритичність;
  • управлінська етика;
  • прогностичність та аналітичність;
  • креативність, здатність до інноваційного пошуку.
  • здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

  1. Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.
  2. Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.
  3. Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу.
  4. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.
  5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.
  6. Поширення позитивної інформації про заклад.
  7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).
  8. Застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі.
  9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу. 

10.Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.


6.  Інформаційна система для ефективного управління закладом освіти


Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність закладу освіти. Така діяльність проводиться у двох напрямках:

    • впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність освітнього закладу;
    • комп'ютеризація освітнього процесу.

Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб'єктів управління закладом на усіх рівнях.

Другий напрям - це впровадження у освітній процес електронних засобів навчання, розробка і застосування електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи та тестових програмних засобів.

Інновації в управлінні освітнім закладом на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному середовищі. В цьому напрямку основними заходами в розвитку інформатизації є створення її належної та ефективної інфраструктури, впровадження уніфікованих засобів доступу до корпоративних даних, поліпшення керування всіх комплексів інформаційних ресурсів, а також забезпечення відповідності інфраструктури стратегічним цілям закладу.

Інформаційна система управління - це програмно-апаратний комплекс, що забезпечує ряд основних функцій роботи з документами в електронному вигляді. До основних функцій відносять реєстрацію документів, розробку та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів по

різним параметрам, введення, підтримку та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу та управління прав доступу до документів.


  1. Моніторинг якості освіти

Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).


Завдання моніторингу:

    • Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі.
    • Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.
    • Аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.
    • Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.
    • Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.


Предмет моніторингу.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти. 


Об’єкти моніторингу.

Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в школі, що включає кілька рівнів:

    • здобувач освіти;
    • учитель;
    • класний керівник;
    • батьки і громадськість та ін.

 

Суб’єкти моніторингу.

Суб’єктами моніторингу виступають:

    • моніторингова група;
    • адміністрація закладу;
    • органи управління освітою (різних рівнів).

Форми та методи моніторингу. 

Основними формами моніторингу є: 

    • самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;
    • внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, участь у І та ІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, відвідування уроків);
    • зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою.


 Критерії моніторингу:

    • об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);
    • систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);
    • відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;
    • надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
    • гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

    • Отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.
    • Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.


Підсумки моніторингу:

    • Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.
    • Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднаннях, нарадах при директору, педагогічних радах.
    • За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.













ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор

НВК «Школа I-IIступенів – Ліцей №38 ім. В. М. Молчанова»

___________       Харитонова Л. О.

(підпис)

___________

(дата)



ПОЛОЖЕННЯ

Про учнівську раду
НВК «Школа I-IIступенів – Ліцей №38 ім. В. М. Молчанова»


1.Загальні положення

1.1. Учнівську раду НВК «Школа I-IIступенів – Ліцей №38 ім. В. М. Молчанова» (далі – Учнівська рада) створюють як орган учнівського самоврядування у НВК «Школа I-IIступенів – Ліцей №38 ім. В. М. Молчанова» відповідно до ст. 28 і ст. 55 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIIIта п. 3 ст. 39 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 №651-XIVз метою забезпечення прав учнів на участь в управлінні освітнім процесом, розв’язання важливих питань життя учнівської молоді, розвитку її соціальної активності, підтримки та реалізації соціальних ініціатив. Учнівська рада створюється і діє за рішенням загальних зборів колективу НВК «Школа I-IIступенів – Ліцей №38 ім. В. М. Молчанова» (далі – заклад освіти).

1.2 Учнівська рада є представницьким, координаційним та постійно діючим органом учнівського самоврядування закладу освіти.

1.3 У своїй діяльності Учнівська рада керується Конституцією України, законодавством про освіту, Статутом закладу освіти й цим Положенням.

1.4. Кожен учень закладу освіти відповідно до цього Положення має право обирати Учнівську раду та бути до неї обраним.

1.5. Рішення Учнівської ради поширюються на всіх учнів закладу освіти.


2. Основна мета й завдання

2.1. Мета роботи Учнівської ради:

  • Формувати громадянську культуру; активну громадську позицію учнів, сприяти розвитку їхньої соціальної зрілості, самостійності, здатності до самоорганізації та самовдосконалення;
  • Забезпечувати реалізацію прав учнів на участь в управлінні закладом освіти, оцінювання якості освітнього процесу;
  • Формувати в учнів організаторські уміння й навички, виховувати відповідальність за свої дії.

2.2. Завдання Учнівської ради:

  • Залучати учнів до розв’язання питань, пов’язаних з удосконаленням освітнього процесу в закладі освіти;
  • Захищати і представляти права та інтереси учнів на засіданнях ради закладу освіти, загальних зборах колективу закладу освіти тощо;
  • Розвивати демократичні традиції учнівства;
  • Сприяти науково-дослідній роботі учнів;
  • Організовувати дозвілля учнів у закладі освіти;
  • Пропагувати здоровий спосіб життя;
  • Всебічно розвивати учнів; підвищувати їхню вимогливість до рівня своїх знань;
  • Прищеплювати повагу до традицій закладу освіти;
  • Виховувати дбайливе ставлення до майна закладу освіти;
  • Інформувати учнів про діяльність колективу закладу освіти;
  • Налагоджувати та зміцнювати зв’язки з іншими закладами освіти України та інших країн;
  • Формувати громадську думку про учнівську молодь як стратегічний ресурс розвитку українського суспільства;
  • Реалізувати суспільно значущі молодіжні ініціативи.

2.3. Завдання та напрями роботи Учнівської ради можна доповнювати та змінювати відповідно до потреб і пропозицій учнів.


3. Структура і порядок формування

3.1. Учнівська рада має свою структуру.

3.2. Вищим органом Учнівської ради є конференція, на якій затверджують Положення про Учнівську раду, обирають виконавчий орган, визначають його структуру й строк повноважень, заслуховують звіт.

3.3. Президент очолює Учнівську раду, головує на її засіданнях, підписує всі рішення Учнівської ради, організовує їх виконання, представляє учнівський колектив школи, нагороджує активних учнів, підпорядковується та діє спільно із заступником директора з виховної роботи, директором школи.

3.4. Віце-президент заміщує президента та виконує його обов’язки (за його відсутності), відповідає за ведення протоколів засідань Учнівської ради, за оформлення всіх її документів, підпорядковується та діє спільно із заступником директора з виховної роботи, директором школи.

3.5. При Учнівській раді створюють Міністерство культури, Міністерство спорту та дозвілля, Міністерство внутрішніх справ.

3.6. Міністерство культури розглядає та розв’язує такі питання спільно із заступником директора із виховної роботи, директором НВК:

3.6.1. Організація та проведення культурно-масових засобів –концертів,конкурсів, тренінгів, фестивалів, майстер-класів тощо;

3.6.2. Висвітлення подій у мас-медіа та в соціальних мережах;

3.6.3. Організація загальношкільних закладів – дебатів, олімпіад іконкурсів, діяльність учнівських клубів, виборів Учнівської ради тощо;

3.6.4. Співпраця із закладами освіти міста Києва та України.

3.6.5. Допомога іншим Міністерствам.

3.7. Міністерство спорту та дозвілля розглядає та розв’язує такі питання спільно із заступником директора із виховної роботи, директором НВК:

3.7.1. Організація та проведення спортивно-оздоровчих загальношкільних закладів – змагань, фестивалів, конкурсів, діяльності спортивних клубів для учнів;

3.7.2. Популяризація здорового способу життя;

3.7.3. Співпраця із закладами освіти міста Києва та України.

3.7.4. Допомога іншим Міністерствам.

3.8. Міністерство внутрішніх справ розглядає та розв’язує такі питання спільно із заступником директора із виховної роботи, директором НВК:

3.8.1. Розробка та затвердження єдиних правил школи;

3.8.2. Організація чергування учнів у школі;

3.8.3. Дотримання норм поведінки учнями;

3.8.4. Перевірка дотримання чистоти і порядку у класних кімнатах, на території НВК;

3.8.5. Співпраця із закладами освіти міста Києва та України.

3.8.6. Допомога іншим Міністерствам.

3.9. На засіданні Учнівської ради затверджують перелік та обов’язки робочих органів – Міністерств. На цьому ж засіданні оголошують конкурс на заміщення голів Міністерств.

3.10. У цьому конкурсі мають право брати участь учні, які бажають працювати в тому чи іншому Міністерстві. Вони висувають свої кандидатури, розробляють програму діяльності відповідного Міністерства на засіданнях Учнівської ради. Новопризначені голови Міністерств самостійно обирають кандидатури виконавців, з якими вони хочуть співпрацювати та реалізовувати затверджені плани роботи.

3.11. До складу Учнівської ради закладу освіти входять: президент, віце-президент, керівники міністерств.

3.12. Основною формою роботи Учнівської ради є конференція, яку проводять не рідше, ніж раз на рік. Дату проведення конференції, норму представництва, а також порядок денний конференції визначає виконавчий орган Учнівської ради за погодженням з адміністрацією закладу освіти.

3.13. Повноваження конференції:

  • Вносити зміни та доповнення до цього положення;
  • Заслуховувати звіти членів Учнівської ради;
  • Визначати пріоритетні напрями діяльності Учнівської ради;
  • Розв’язувати питання про дострокове припинення повноважень членів Учнівської ради;
  • Розв’язувати інші питання, пов’язані з роботою Учнівської ради.

3.14. Про скликання конференції Учнівська рада оголошує не пізніше, як за місяць до її проведення.

3.15. Делегатами конференції є представники 5-11-х класів закладу освіти.

3.16. Делегатів конференції обирають на загальних зборах учнів класу більшістю голосів за нормами представництва – по три делегати від кожного класу.

3.17. Керівники органів учнівського самоврядування класів є постійними делегатами конференцій. Делегатами також можуть бути учні, обрані за нормами представництва з-поміж учнів класу на класних зборах.

3.18. Конференція є правочинною, якщо на ній присутні не менш ніж дві третини від загальної кількості делегатів.

3.19. Рішення з питань, винесених на розгляд конференції, ухвалюють більшістю голосів присутніх делегатів. У період між конференціями Учнівська рада працює відповідно до затвердженого плану.

3.20. Для розв’язання поточних питань скликають робочі засідання Учнівської ради. Рішення, ухвалене на засіданні Учнівської ради, вважають легітимним, якщо за нього проголосувало більше половини членів Учнівської ради.

3.21. Право бути кандидатом на посаду президента НВК мають учні 8-11-х класів із складу Учнівської ради. Кандидати на посаду президента подають на розгляд учнівської громади свої програми та проводять передвиборчу компанію, фіналом якої є дебати.

3.22. Голосування на виборах президента НВК відбувається таємно. У виборах мають брати члени Учнівської ради закладу освіти. Обраним вважають кандидата, який набрав найбільшу кількість голосів порівняно з іншими кандидатами. Терміни проведення виборів, порядок висунення кандидатів і проведення виборів визначають на засіданні Учнівської ради.


4. Взаємодія Учнівської ради з адміністрацією закладу освіти

4.1. З адміністрацією закладу освіти Учнівська рада взаємодіє на основі співпраці та автономії Учнівської ради.

4.2. Представники адміністрації закладу освіти беруть участь у засіданнях Учнівської ради.

4.3. Учнівська рада подає на розгляд адміністрації закладу освіти рекомендації щодо поліпшення освітнього процесу, організації дозвілля учнів, участі в проектах тощо.

4.4. Рішення щодо роботи закладу освіти ухвалює адміністрація з урахуванням думки Учнівської ради.

4.5. Президент, як представник учнів, бере участь у загальних зборах колективу закладу освіти, засіданнях ради закладу освіти тощо.


5. Права та обов’язки членів Учнівської ради

5.1. Члени Учнівської ради мають право:

  • Брати участь у розробленні та вдосконаленні локальних актів закладу освіти, що стосуються інтересів учнів;
  • Брати участь в оцінюванні якості освітнього процесу, готувати та виносити на розгляд адміністрації пропозиції щодо його оптимізації з урахуванням інтересів учнів;
  • Виносити пропозиції щодо розкладу навчальних занять, графіків проведення контрольних робіт, іспитів, організації навчальної практики та дозвілля учнів;
  • Брати участь у розгляді питань, пов’язаних із порушеннями учнями навчальної дисципліни та правил поведінки у закладі освіти;
  • Брати участь у розробленні та реалізації системи заохочень учнів за досягнення в різних сферах навчальної та позакласної діяльності;
  • Розглядати заяви та скарги учнів закладу освіти;
  • У встановленому порядку отримувати від адміністрації закладу освіти необхідну для роботи інформацію;
  • Виносити пропозиції щодо розв’язання питань використання матеріально-технічної бази та приміщень закладу освіти.
  • У випадках порушення й обмеження прав і свобод учнів, а також прав органу учнівського самоврядування вносити на розгляд адміністрації закладу освіти пропозиції щодо вжиття заходів для відновлення порушених прав і застосування дисциплінарної відповідальності до винних осіб;
  • Визначати і використовувати законні форми протесту для захисту прав і свобод учнів, а також прав органу учнівського самоврядування;
  • Брати безпосередню участь у плануванні, підготовці, проведенні й аналізі позакласних заходів;
  • Брати участь у роботі рад (комітетів, комісій тощо), які створюють у закладах освіти.

5.1. Обов’язки членів Учнівської ради:

  • Спрямовувати свою роботу на виховання в учнів вимогливості до рівня своїх знань, дбайливого ставлення до майна закладу освіти, зміцнення навчальної дисципліни, підвищення громадянської самосвідомості, відповідальності;
  • Спонукати учнів дотримуватися Статуту і правил поведінки в закладі освіти;
  • Сприяти адміністрації закладу освіти щодо організації освітньої діяльності;
  • Своєчасно в установленому порядку розглядати всі заяви та звернення учнів перед адміністрацією закладу освіти, місцевими органами влади, громадськими об’єднаннями, іншими організаціями та установами;
  • Інформувати адміністрацію закладу про свою діяльність.


6. Матеріально-технічне забезпечення

6.1. Адміністрація закладу освіти забезпечує роботу Учнівської ради.

6.2. Адміністрація закладу надає Учнівській раді у безплатне користування приміщення (кабінети), засоби зв’язку, оргтехніку тощо.














Внутрішня система якості освіти

Серпень

№ з/п

Заходи

Тиждень

Відповідальний


Аналіз комплектації бібліотечного фонду НВК на початок навчального року

3—4

Заступник директора з ВР (І.М. Хозеєва)


Огляд готовності навчальних кабінетів до навчального року

3—4

Заступник директора з АГЧ  ( В.В. Дишлюк), заступник директора з НВР (В.Я. Машкевич)


Ознайомлення педагогічного колективу з проектом плану внутрішньої системи якості освіти на поточний новий  навчальний рік

3—4

Директор (Л.О. Харитонова)


Перевірка особових справ учнів, алфавітної книги, книги запису руху учнів.

3—4

Заступник директора з НВР (В.Я. Машкевич)



Вересень

№ з/п

Заходи

Тиждень

Відповідальний

Тематичний контроль


Аналіз планів виховної роботи та планів роботи предметних гуртків, програм факультативних занять

1

Заступник директора з ВР (І.М. Хозеєва)


Організація навчально-виховного процесу для реалізації індивідуального навчального плану учнів ( у разі потреби)

1

Заступник директора з НВР (Н.М. Матвєічева)


Аналіз методичного забезпечення групових та індивідуальних консультацій

1

Голови МО


Організація та проведення установчих батьківських зборів 

1

Заступник директора з ВР (І.М. Хозеєва)

Фронтальний контроль


Готовність навчального закладу до нового навчального року: матеріально-технічна база, комплектування груп: для групових консультацій, гуртків, факультативів; стан шкільної документації: підсумкові контрольні роботи, методичні рекомендації, календарно-тематичне планування

2-3

Директор (Л.О. Харитонова), заступники директора з НВР (Н.М. Матвєічева, В.Я. Машкевич, 

О.Д. Гуменюк ).


Якість організації навчальної діяльності учнів педагогами, які атестуються в поточному навчальному році

4

Заступник директора з НВР (О.Д. Гуменюк ).

Оперативний контроль


Перевірка календарно-тематичного планування вчителів

1

Заступник директора з НВР (Н.М. Матвєічева, О.Д. Гуменюк ).


Перевірка журналів групових та індивідуальних консультацій; журналів роботи гуртків та факультативів.

2-3

Заступник директора з НВР (Н.М. Матвєічева, В.Я. Машкевич), заступник директора з ВР (І.М. Хозеєва)


Перевірка та затвердження планів роботи МО школи

1

Заступник директора з НВР (Н.М. Матвєічева)


Перевірка та затвердження плану роботи служби охорони праці та безпеки життєдіяльності

1

Заступник директора з НВР (В.Я. Машкевич)


Перевірка та затвердження плану роботи батьківської школи

1

Заступник директора з ВР (І.М. Хозеєва)


Організація та проведення групових, індивідуальних консультацій

2

Заступник директора з НВР (Н.М. Матвєічева)


Проведення діагностичних контрольних робіт з математики

 1-2

Заступник директора з НВР (Н.М. Матвєічева)



Жовтень

№ з/п

Заходи

Тиждень

Відповідальний

Фронтально-оглядовий контроль


Використання педагогами елементів інтерактивних технологій на уроках та позакласних заходах



1-2

Заступники директора з НВР (Н.М. Матвєічева, В.Я. Машкевич,О.Д.Гуменюк)


Вивчення стану психофізіологічних особливостей учнів в процесі використання інтерактивних технологій



2-3

 Психолог (Фролова М.М.)



Вивчення адаптації учнів 5-х класів до навчання

3-4

Директор (Харитонова Л.О). заступник директора з НВР ( Матвєічева Н.М.) , психолог (Фролова М.М.)


Вивчення адаптації учнів 1-х класів до навчання


Заступник директора з НВР (Гуменюк О.Д.), психолог (Фролова М.М.)

Тематичний контроль


Перевірка довідок медичного огляду учнів

1

Заступник директора з ВР (І.М. Хозеєва)


Соціально-психологічні дослідження серед учнів

1

Психолог (М.М. Фролова)


Організація та проведення виховних годин та батьківських зборів, батьківських днів.

4

Заступник директора з ВР (І.М. Хозеєва), 

директор (Л.О. Харитонова)

Оперативний контроль


Організація проведення тематичної атестації у 5-му класі з математики 

2-4

Заступник директора з НВР (Матвєічева Н.М.)


Перевірка журналів групових та індивідуальних консультацій, факультативних занять, роботи гуртків

4

Заступники директора з НВР (Н.М. Матвєічева,І.М.Хозеєва)


Організація роботи атестаційної комісії

1

Заступник директора з НВР (О.Д. Гуменюк)


Листопад

№ з/п

Заходи

Тиждень

Відповідальний

Тематичний контроль


Перевірка стану техніки безпеки в школі

1

Заступник директора з НВР (В.Я. Машкевич)


Організація та проведення факультативних занять

2

Заступник директора з НВР (Н.М. Матвєічева)


Організація та проведення гурткової роботи

2-3

Заступник директора з ВР (І.М. Хозеєва)


Вивчення профільності  і відповідності вибору учнями профілів навчання 

3-4

 Психолог (Фролова М.М.)


Вивчення стану виховної роботи у 6-7-х класах

3-4

Заступник директора з ВР Хозеєва І.М.

Оперативний контроль


Аналіз відвідування учнями ліцею

3-4

Заступник директора з ВР (І.М. Хозеєва)


Підготовка до проведення  адміністративних контрольних робіт з англійської мови,української мови, математики

3-4

Заступник директора з НВР (Н.М. Матвєічева)


Організація ІІ туру предметних олімпіад


1-2

Заступники директора з НВР (Н.М. Матвєічева,     О.Д. Гуменюк,), голови МО.


Перевірка відвідування учнями уроків, запізнень на 1-й урок та на уроки протягом дня

3-4

Заступник директора з ВР (І.М. Хозеєва)


Перевірка стану ведення зошитів з української мови, англійської мови  учнями 5-х класів

3-4

Заступник директора з НВР (Н.М. Матвєічева), голови МО (Янкова О.А., Штифура О.М.)


Перевірка стану ведення зошитів з української мови та математики учнями 3-4-х класів

1-4

Заступник директора з НВР ( Гуменюк О.Д.), голова МО (Панасюк Н.Г.)







Грудень

№ з/п

Заходи

Тиждень

Відповідальний

Тематичний контроль


Виконання календарно-тематичного планування вчителів та навчальних програм

2,3

Заступник директора з НВР (В.Я. Машкевич)


Перевірка стану техніки безпеки в НВК

2

Заступник директора з НВР (В.Я. Машкевич)


Зріз знань з української мови,  іноземної мови, математики у 7-х-11-х класах

2,3

Заступник директора з НВР (Н.М. Матвєічева,  голови методоб’єднань (Янкова О.А.,Штифура О.М., Ривкінд Й.Я.)


Перевірка діяльності психологічної служби

4

Директор (Л.О. Харитонова)


Організація і проведення батьківських зборів

3

Заступник директора з ВР (І.М. Хозеєва)

Оперативний контроль


Перевірка заповнення журналів (система обліку знань, правильність записів навчального матеріалу, своєчасність виставлення оцінок за контрольні роботи, культура оформлення)

4

Заступники директора з НВР (Н.М. Матвєічева, Гуменюк О.Д.)

Підсумковий контроль


Аналіз успішності за І семестр

4

Заступник директора з НВР (Н.М. Матвєічева), директор (Л.О. Харитонова)


 Підсумки роботи навчального закладу за І семестр 2019-2020 н.р.

4 

Заступник директора з НВР (Н.М. Матвєічева)





Січень

№ з/п

Заходи

Тиждень

Відповідальний

Тематичний контроль


Організація роботи з учнями, які мають  початковий   рівень знань  

3

Заступник директора з НВР  (Н.М. Матвєічева)


Організація лекційно-профілактичної роботи для батьків

Заступник директора з ВР (І.М. Хозеєва), психолог (М.М. Фролова)


Перевірка ведення трудових книжок працівників  НВК

3

Директор (Л.О. Харитонова)


Перевірка діяльності медичної служби

Протягом

місяця

Директор (Л.О. Харитонова)


Організація навчально-виховного процесу для реалізації навчальних планів

2

Заступник директора з НВР (Н.М. Матвєічева)


Організація та перебіг чергової атестації педагогічних працівників

2

Заступник директора з НВР (О.Д.Гуменюк) 


Впровадження нових держстандартів початкової освіти ( 1-ші-2-гі класи), формування ключових компетентностей учнів         (НУШ)

3-4

Заступник директора з НВР (О.Д .Гуменюк)


Вивчення стану навчально-виховної  роботи у 3-х класах

2-4

Заступник директора з НВР ( О.Д. Гуменюк.)


Вивчення стану викладання французької мови 5-7х класах

3-4

Заступник директора з НВР ( Н.М.Матвєічева)

Оперативний контроль


Перевірка та затвердження календарних-тематичних планів учителів на II семестр

2

Заступники директора з НВР (Н.М. Матвєічева, О.Д. Гуменюк.)


Перевірка індивідуальних та групових ‘ консультацій та журналів факультативних занять, роботи гуртків 

2

Заступники директора з НВР та ВР (Н.М.Матвєічева О.Д.Гуменюк ,І.М.Хозеєва.),





Лютий

№ з/п

Заходи

Тиждень

Відповідальний

Тематичний контроль


Запобігання дитячому травматизму

1

Заступник директора з НВР (В.Я. Машкевич)


Організація гурткової роботи

2

Заступник директора з ВР (І.М. Хозеєва)


Організація лекторію для дітей «День безпечного Інтернету»

3

Заступник директора з ВР (І.М. Хозеєва), психолог (М.М. Фролова)

Фронтально-оглядовий контроль


Вивчення та аналіз роботи молодих спеціалістів

3

Заступник директора з НВР (О.Д. Гуменюк) 


Вивчення стану навчально-виховної  роботи у 4-х класах

1-2

Заступник директора з НВР (О.Д.Гуменюк) 


Вивчення стану викладання фізичної культури у 5-7 класах

1-4

Заступники директора              (Н.М.Матвєічева, І.М.Хозеєва) І.М


Вивчення стану викладання Історії України та всесвітньої історії  у 5-11 класах

1-4

Заступник директора  з НВР( Н.М.Матвєічева)

Оперативний контроль


Перевірка журналів індивідуальних та групових консультацій та журналів факультативних занять, гурткової роботи

4

Заступники директора з НВР (Н.М. Матвєічева, В.Я. Машкевич), заступник з ВР ( Хозеєва І.М.)


Перевірка стану ведення зошитів для практичних робіт, практикумів з фізики, хімії, біології, географії

3-4

Заступники директора з НВР (Н.М. Матвєічева, В.Я. Машкевич)

Березень 

№ з/п

Заходи

Тиждень

Відповідальний

Тематичний контроль


Єдність вимог учителів-предметників до учнів. Дотримання принципу наступності під час викладання навчальних предметів


Заступники директора з НВР (Н.М. Матвєічева, О.Д. Гуменюк)

Оперативний контроль


Перевірка відвідування учнями навчальних занять


Заступник директора з ВР (І.М. Хозеєва)


Вивчення готовності документації до проведення чергової атестації вчителів НВК


Заступник директора з НВР (О.Д.Гуменюк)

Фронтально-оглядовий контроль


Стан викладання української мови у 6, 8  –х класах 


Заступник директора з НВР (Н.М. Матвєічева)


Зріз знань з математики у 1-х класах


Заступник директора (Гуменюк О.Д.)


Стан викладання трудового навчання

3

Заступник директора з НВР ( Машкевич В.Я.)

Підсумковий контроль


Аналіз та підсумки роботи атестаційної комісії


Заступник директора з НВР (Гуменюк О.Д.), методисти.



Квітень

№ з/п

Заходи

Тиждень

Відповідальний

Тематичний контроль


 Перевірка роботи гуртків 

1

Заступник директора з ВР (І.М. Хозеєва)


Організація та проведення індивідуальних консультацій

2

Заступник директора з НВР (Н.М. Матвєічева)


Зріз знань з української літератури

3

Заступник директора з НВР      ( Н.М. Матвєічева)

Оперативний контроль


Перевірка стану виконання навчального плану

4

Заступник директора з НВР (Н.М. Матвєічева)


Перевірка журналів індивідуальних і групових консультацій 

4

Заступник директора з НВР (Н.М. Матвєічева )


Вивчення стану готовності матеріалів для проведення ДПА у 9-х класах 

4

Заступник директора з НВР (Н.М. Матвєічева)

Підсумковий контроль


Перевірка виконання навчального планів та програм

4

Заступник директора з НВР (В.Я. Машкевич)


Травень

№ з/п

Заходи

Тиждень

Відповідальний

Тематичний контроль


Організація ДПА для учнів 9-го класу

4

Заступник директора з НВР (Н.М. Матвєічева)


Перевірка стану техніки безпеки у НВК

1

Заступник директора з НВР (В.Я. Машкевич)


Зріз знань з української мови,  іноземної мови, математики у 7-х-11-х класах 

Заступник директора з НВР (Н.М. Матвєічева,  голови методоб’єднань (Янкова О.А.,Штифура О.М., Ривкінд Й.Я.)

Підсумковий контроль


Аналіз журналів індивідуальних та групових консультацій щодо правильності записів навчального матеріалу, своєчасність виставлення тематичних оцінок та семестрових оцінок, культури оформлення

3

Заступник директора з НВР (О.Д. Гуменюк, Н.М. Матвєічева)


Аналіз журналів гурткової роботи та факультативних занять

3

Заступник директора з ВР (І.М. Хозеєва)


Аналіз успішності за II семестр, рік

4

Заступник директора з НВР (Н.М. Матвєічева)


Аналіз стану виконання навчального плану та програм

4

Заступник директора з НВР (В.Я. Машкевич)


Червень

№ з/п

Заходи

Тиждень

Відповідальний

Тематичний контроль


Перевірка технічного стану приміщень

2

Директор (Л.О. Харитонова), заступник директора А ГЧ         ( В.В.Дишлюк)


Підготовка НВК до ремонтних робіт

3

Директор (Л.О. Харитонова), заступник директора з АГЧ ( В.В. Дишлюк) 

Оперативний контроль


Архівування контрольних робіт та аналіз їх перевірки вчителями 

3

Заступник директора з НВР (Н.М. Матвєічева)


Перевірка стану ведення книги видачі   свідоцтв

4

Директор (Л.О. Харитонова)

Підсумковий контроль


Аналіз виконання плану роботи НВК за 2019-2020 н.р.


Директор (Л.О. Харитонова), Заступники директора з НВР (Н.М. Матвєічева, О.Д. Гуменюк, В.Я. Машкевич, І.М. Хозеєва)



 

Програма самоосвітньої діяльності вчителя 

у міжатестаційний період 20___ —20___ рр.


Вимоги до кваліфікаційних категорій

  1. Кваліфікаційна категорія «Спеціаліст»:
  • повна вища освіта;
  • забезпечення засвоєння учнями навчальних програм;
  • знання основ педагогіки;
  • знання основ дитячої психології;
  • знання теоретичних основ та сучасних досягнень наук із предмета, який викладає;
  • використання ІКТ у навчальному процесі;
  • комунікабельність;
  • толерантність.


  1. Кваліфікаційна категорія «Спеціаліст II категорії»:
  • застосування індивідуального підходу та диференціація навчального матеріалу;
  • володіння сучасними освітніми технологіями;
  • застосування інноваційних технологій у навчальному процесі;
  • знання основних нормативно-правових актів у галузі освіти;
  • урахування вимог до кваліфікаційної категорії «Спеціаліст».


  1. Кваліфікаційна категорія «Спеціаліст I категорії»:
  • застосування індивідуального підходу та диференціація навчального матеріалу;
  • володіння сучасними освітніми технологіями;
  • застосування інноваційних технологій у навчальному процесі;
  • знання основних нормативно-правових актів у галузі освіти;
  • урахування вимог до кваліфікаційної категорії «Спеціаліст» та «Спеціаліст II категорії».


  1. Кваліфікаційна категорія «Спеціаліст вищої категорії»:
  • застосування нестандартних форм оцінювання навчальних досягнень учнів;
  • упровадження форм та методів організації навчального процесу що сприяють розвитку самоосвітньої компетенції учня;
  • унесення пропозиції щодо вдосконалення навчального процесу в закладі;
  • урахування вимог до кваліфікаційної категорії «Спеціаліст» та «Спеціаліст II категорії», «Спеціаліст І категорії».


Старший учитель:

  • кваліфікаційна категорія «Спеціаліст вищої категорії» та «Спеціаліст І категорії»;
  • високий професіоналізм у своїй діяльності;
  • систематичне використання педагогічного досвіду.


Учитель-методист:

  • кваліфікаційна категорія «Спеціаліст вищої категорії»;
  • здійснення науково-методичної і науково дослідницької діяльності;
  • власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами або профорієнтаційними об’єднаннями викладачів професійно-технічних закладів та ВНЗ.


Таблиця балів


Кваліфікаційна категорія

Бал


Учитель II категорії

70


Учитель I категорії

95


Учитель вищої категорії, учитель-методист, старший учитель

120


Характеристика діяльності вчителя

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Методична картка вчителя, який атестується


Прізвище, ім’я, по батькові

Рік народження

Освіта

(навчальний заклад, рік закінчення)

Предмет викладання

Педагогічний стаж______________ зокрема в даній школі

Кваліфікаційна категорія

Нагороди

Остання курсова перепідготовка

Дослідні роботи учнів, написані під моїм керівництвом

Методична проблема, над якою працюю



Дата заповнення «___» __________ 20___р.


Програма атестації педагогічних працівників

№ з/п

Захід

Бали







Виступ на засіданні шкільного методичного об’єднання з теми:

___________________________________________



10







Складання авторської програми з теми:

___________________________________________



15







Розробка методичних рекомендацій щодо:

___________________________________________



10







Участь у науково-практичній конференції

5







Виступ на науково-практичній конференції з теми:

___________________________________________



25







Упорядкування та розробка дидактичних матеріалів з: 




5







Педагогічне наставництво

___________________________________________



10







Публікації у фахових періодичних виданнях з теми:

___________________________________________



35







Участь у житті школи. Захід

___________________________________________



15







Творчий звіт від атестації до атестації. Портфоліо вчителя

___________________________________________



10









Оцінювання діяльності вчителя адміністрацією

№ з/п


Критерії оцінювання діяльності вчителя

Узагальнені

результати


Культура ведення шкільної документації



Уміння обґрунтовано вибирати педагогічну технологію й оцінювати її ефективність, з урахуванням індивідуальних особливостей учня



Наявність та рівень методичних напрацювань учителя



Використання інноваційних методів та засобів навчання



Рівень володіння методикою викладання предмета



Оцінювання рівня професійної діяльності вчителя учнями

Оцінювання рівня професійної діяльності вчителя батьками

Оцінювання рівня професійної діяльності вчителя колегами



ОРГАНІЗАЦІЯ внутрішньої системи  контролю якості освіти

Невід’ємною частиною складного процесу навчально-виховної роботи є контроль. У широкому сенсі контроль пов’язаний з орієнтовною діяльністю людини, а без неї навчальна діяльність учня, робота вчителя неможливі.

Мета контролю в навчальному закладі — виявлення наявності й характеру відхилень в освітньому процесі на основі аналізу цілеспрямовано зібраних даних, а також виявлення нових можливостей для розвитку, набуття досвіду щодо досліджуваного питання.

Контроль передбачає вирішення таких завдань:

  • оцінювання результатів діяльності організації загалом та її структурних підрозділів зокрема;
  • визначення гнучкості управління, його здатності адекватно реагувати на зміни зовнішнього середовища і пристосовуватися до них;
  • виявлення й аналіз чинників, які перешкоджають досягненню запланованих результатів, запобіганню помилок;
  • урахування конкретних внесків кожного працівника в забезпечення кінцевого результату;
  • формування зворотного зв’язку для інформування та заохочення персоналу;
  • мінімізація витрат;
  • подолання проблем, пов’язаних із розширенням організації тощо.

Зміст контролю полягає, по-перше, у встановленні відповідності вимогам якості, по-друге, у постійному пошуку якісних ознак, за якими ми можемо оцінювати завжди неоднозначні явища шкільного життя.

Контроль — це заходи, які забезпечують досягнення організацією поставлених цілей. Цей процес передбачає встановлення стандартів, вимірювання фактично досягнутих результатів і проведення корекції у тому разі, якщо одержані результати суттєво відрізняються від встановлених стандартів.

Контроль як функція управління навчальними закладами та складний багатосторонній процес відіграє важливу роль в управлінському циклі. Успішне виконання управлінських рішень неможливо без організації систематичного контролю.

Контроль здебільшого зорієнтований на виявлення недоліків, що викликає психологічний дискомфорт працівника. Водночас одним з основних завдань контролю є спонукання педагогів до вдосконалення результатів своєї діяльності, пошуку нових можливостей, розкриття внутрішніх резервів.

Насправді, дуже часто контроль у школі можна назвати тотальним: контролюється буквально все і всі, а не лише рівень досягнення поставлених цілей. При цьому форми, методи й теми контролю залишаються незмінні.

Оскільки сучасна загальноосвітня школа — це складний, високоорганізований заклад, то для розв’язання поставлених завдань контроль має бути:

  • багатоцільовий — тобто спрямований на перевірку різних питань (навчально-виховна, методична, науково-дослідницька й експериментальна діяльність, удосконалення навчально-матеріальної бази школи, виконання санітарно-гігієнічних вимог, дотримання техніки безпеки тощо);
  • багатобічний — означає застосування різних форм і методів контролю до одного й того самого об’єкта (фронтальний, тематичний, персональний контроль діяльності вчителя тощо);
  • • багатоступеневий — контроль одного й того самого об’єкта різними рівнями органів управління (роботу вчителя в ході освітнього процесу контролюють директор, заступники директора, голови методичних об’єднань, представники управління освіти та ін.)

Невід’ємною частиною є внутрішня система контролю  якості освіти. Це вид управлінської діяльності, мета якої виконати функцію зворотного зв’язку між системою внутрішнього контролю якості освіти та елементами НВК  як об’єкта управління.

Внутрішня система  контролю якості освіти   — всебічне вивчення та аналіз навчально-виховного процесу в закладі  з метою координації всієї роботи відповідно до завдань, що стоять перед нею, запобігання можливим помилкам і надання необхідної допомоги педагогічному колективу.

До вихідних положень, яких дотримуються в управлінні системою контролю, належать принципи контролю внутрішньої системи якості освіти:

  • Принцип прогностичності  управління — заклад повинен вивчати особливості впливу зовнішнього середовища, розробляти способи взаємодії з ним, перебудовувати навчально-виховний процес і водночас підкоряти середовище для досягнення своєї мети.
  • Принцип єдності державних і внутрішніх механізмів управління — контроль за внутрішньою системою якості освіти має забезпечувати повне використання умов, створених державою для функціонування загальноосвітньої школи: законів, постанов, нормативних вимог; установлених стандартів, до складу яких входять навчальні плани, програми, вимоги до рівня освіченості; положень прогностики, педагогіки, психології, теорії управління, шкільної гігієни, юридичної науки, медицини, економічної теорії.
  • Принцип демократизації і гуманізації управління орієнтує на:
  • делегування певної частини прав і повноважень адміністрації таким громадсько-державним структурам, як рада школи, педагогічна рада, методичні об’єднання, учнівське самоврядування, забезпечення виборності та звітності цих управлінських структур;
  • максимальне використання самодіяльності й ініціативи вчителів, учнів, батьків, широкої громадськості, прояву їхніх творчих сил;
  • установлення, функціонування й розвиток демократичних стосунків між керівниками, учителями, вихователями, учнями і батьками;
  • установлення оптимального співвідношення цілеспрямованих управлінських впливів, співпраці, співуправління і самоуправління.
  • Принцип єдиноначальності й колегіальності в управлінні. Його реалізація спрямована на подолання суб’єктивності, авторитаризму в управлінні педагогічним процесом. Єдиноначальність базується на знаннях педагогіки і психології особистості, соціальної психології, урахуванні індивідуально-психологічних особливостей учителів, учнів, батьків. Вона забезпечує чітке розмежування та дотримання повноважень учасників педагогічного процесу, дисципліну й порядок.

Принцип єдиноначальності і колегіальності в управлінні навчально-виховним процесом реалізується в діяльності різних рад, комісій, що діють на громадських засадах; у роботі конференцій, зльотів, з’їздів, де необхідний колективний пошук і персональна відповідальність за прийняте рішення.

  • Принцип об’єктивності й повноти інформації в управлінні загальноосвітнім закладом орієнтує на наявність об’єктивної та повної інформації про функціонування педагогічного процесу: успішність учнів, якість їхніх знань; стан викладання навчальних предметів; стан виховної роботи й ступінь вихованості учнів; робота з педагогічними кадрами; робота з батьками, громадськістю; матеріально-технічна база тощо.
  • Принцип єдності делегування відповідальності та централізації контролю полягає в тому, щоб кожному підлеглому (вчителю, вихователю, школяру) відвести відповідне місце: що більше людей буде представляти керівника не формально, а відповідально, зі знанням справи, що передбачає їх відповідну підготовку, то більше осіб буде володіти правом приймати рішення та контролювати, то більший обсяг роботи буде виконано.
  • Принцип пошуку позитивного. Якщо контролер буде налаштований на отримання позитивного результату контролю, буде відзначати успіхи в роботі педагога насамперед, то діалог між ним і контрольованим про усунення недоліків у роботі стане більш продуктивним.
  • Принцип контролю за досягненням мети. Безглуздо здійснювати контроль за процесом функціонування, циклічно повторюючи форми і теми контролю. Контроль має бути орієнтований на отримання інформації про досягнення мети й завдань установи.
  • Принцип суб'єктної позиції педагога до системи контролю  якості освіти. Що активніше педагоги навчального закладу беруть участь у процесі контролю якості освіти , здійснюють взаємоконтроль і самоконтроль, то зрозуміліший і важливіший він для них стає.
  • Принцип гласності та відкритості контролю. Результати контролю — як позитивні так і негативні, мають бути гласні. За цієї умови кожен член колективу може самостійно оцінити себе або відзначити свої помилки щодо загальних критеріїв.
  • Принцип системності. Якщо контроль буде епізодичний, то продуктивність його різко знижується.

Основне завдання контролю — всебічне вивчення та аналіз оцінювання досягнутих результатів, запобігання можливим помилкам, координація зусиль відповідно до таких визначених завдань:

  • накопичення оперативної та стратегічної інформації для створення інформаційного простору ЗНЗ;
  • своєчасне виявлення й виправлення, запобігання збоям, помилкам і недолікам у організації та реалізації педагогічного процесу;
  • допомога вчителям у підвищенні педагогічної майстерності, оволодінні сучасними технологіями, ефективними методиками навчання й виховання;
  • підвищення рівня навчально-виховної роботи та її конкретних результатів;
  • поширення педагогічного досвіду;
  • упорядкування системи та переведення її в новий якісний стан.

Система контролю якості освіти є функцією управління, яка встановлює відповідність реального перебігу навчально-виховного процесу загальнодержавним вимогам і планам роботи закладу.

Функція контролю тісно пов’язана з усіма функціями управлінського циклу. Особливо тісним є її зв’язок із функцією аналізу, тому що інформація, яка одержується в результаті такого  контролю, стає предметом педагогічного аналізу. Контроль дає систематизовану інформацію про розходження між метою й одержаним результатом, а аналіз цієї інформації виявляє причини, умови цих розходжень і відхилень. Результати аналізу даних контролю внутрішньої системи якості освіти дають змогу керівнику закладу здійснити своєчасне регулювання (корекцію) перебігу педагогічного процесу. Систематичне внесення корективів сприяє об’єднанню діяльності під структур, окремих груп, спрямовує їх роботу в єдине русло.

Ефективне здійснення завдань контролю  внутрішньої системи якості освіти можливе за умов дотримання важливих вимог: систематичності, об’єктивності, гуманізації, індивідуалізації, диференціації .

Вимога систематичності контролю означає створення в загальноосвітньому закладі системи контролю, яка дає змогу керувати перебігом педагогічного процесу; регулярне проведення контролю. Тому контроль внутрішньої системи якості освіти завчасно планується. У плані контролю конкретно визначається об’єкт контролю (хто і що буде перевірятись), суб’єкт (хто буде контролювати), технологія контролю (як), терміни контролю і місце, де будуть підбиватися підсумки. План контролю внутрішньої системи якості освіти доводиться до відома всіх учасників навчально-виховного процесу.

Вимога об’єктивності контролю передбачає перевірку діяльності вчителя, класного керівника, усього педагогічного колективу згідно з вимогами державних стандартів і освітніх програм на основі вироблених і погоджених критеріїв.

Вимога гуманізації передбачає налагодження між суб’єктом і об’єктом контролю стосунків взаєморозуміння, взаємодопомоги і співпраці. Це досягається:

  • відмовою у ході контролю від нав’язування вчителю варіантів діяльності, дріб’язкової опіки й регламентації, надання йому права вільного вибору технології навчання і виховання;
  • стимулюванням до активної творчої діяльності шляхом спільного пошуку оптимальних варіантів організації педагогічного процесу;
  • створенням умов для постійного самовдосконалення учителя, надання йому можливостей для експериментальної, дослідної роботи;
  • об’єктивним оцінюванням діяльності педагога, виявленням динаміки його особистісного зростання, спільним визначенням програми подальшого самовдосконалення.

Вимога індивідуалізації означає обов’язкове урахування своєрідності кожної особистості (темпераменту, рівня пізнавальних інтересів, емоційно-моральної чутливості, типу мислення і пам’яті, вольових рис тощо) при виборі форм і методів контролю, визначенні характеру методичних рекомендацій. Ігнорування керівником закладу  індивідуальних особливостей педагога або незнання їх може призвести до відсутності взаєморозуміння, порушення єдності педагогічних позицій і навіть до протидії.

Вимога диференціації передбачає взаємозалежність контролю і результатів роботи всього педагогічного колективу або окремих його груп. В умовах демократизації управління навчальними закладами реалізація цієї вимоги має сприяти переходові педагогів, які домагаються стабільно високих результатів, до вищої форми  такого контролю — самоконтролю, тобто до роботи в режимі повної довіри із використанням лише підсумкового контролю.

Контроль системи якості освіти як складна система багатогранного процесу характеризується закономірною впорядкованістю, єдністю та діалектичним взаємозв’язком його принципів, структури, змісту, форм та методів. Організація контролю, його планування та вдосконалення будуються на основі таких принципів: глибоке знання справи, об’єктивність, повнота, обґрунтованість та конкретність, цілеспрямованість та плановість, систематичність контролю, аналітично-програмувальний характер, вибір головної ланки, делегування відповідальності та централізація контролю.

Найважливішою умовою підвищення якості навчально-виховного процесу є правильно організований внутрішньошкільний контроль. 


Об’єкти контролю якості освіти  подано на схемі 1.


Навчально-виховна робота є основним видом освітньої діяльності навчального закладу. Вона передбачає організацію і проведення всіх видів навчальних занять, оцінювання рівня теоретичної і практичної підготовки учнів під час поточного й підсумкового контролю, дотримання вчителями вимог нормативних документів МОН України при роботі з учнями та зі шкільною документацією.

Основні елементи контролю навчально-виховної роботи подано на схемі 2.


Методична робота в НВК «Школа  І-ІІ ступенів - ліцей №38 ім. В.М. Молчанова» — один з основних видів діяльності керівництва НВК й педагогічного колективу. 

Головні її завдання:

  • удосконалення методики, підвищення ефективності та якості проведення всіх видів навчальних занять;
  • підвищення педагогічної майстерності керівного та викладацького складу;
  • удосконалення організації із забезпечення освітнього процесу.

Центром методичної роботи є методичне об’єднання (МО).

При складанні плану контролю внутрішньої системи якості освіти  враховуються певні елементи методичної роботи (схема 3).







Схема 1

Структура освітньої діяльності НВК «Школа  І-ІІ ступенів - ліцей №38 ім. В.М. Молчанова»

 


Схема 2

Основні елементи контролю навчально-виховної роботи

Навчально-виховна робота














Контроль здійснення
просвіти


Контроль за станом викладання
навчальних предметів


Контроль за якістю знань, умінь і навичок учнів


Контроль виконання рішень педрад, нарад тощо


Контроль за шкільною документацією


Контроль виконання програм

і передбаченого мінімуму контрольних, практичних, лабораторних робіт тощо


Контроль підготовки та проведення ДПА
























































Схема 3

Основні елементи контролю методичної роботи

Методична робота


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підвищення кваліфікації адміністрації і вчителів


Робота методичних об’єднань


Робота з молодими та малодосвідче-ними фахівцями


Робота з новоприбули-ми вчителями










Схема 4

Основні елементи контролю позаурочної виховної роботи

Поурочна виховна робота
















Рівень вихованості учнів 


Якість роботи класного керівника 


Участь батьків у виховному процесі


Якість проведення загальношкільних заходів


Спортивно-масова робота


Якість проведення занять із додаткової освіти


Організація патріотичного, морального та естетичного виховання


Профілактична робота з педагогічного занедбаними дітьми

































































Навчально-матеріальна база НВК «Школа  І-ІІ ступенів - ліцей №38 ім. В.М. Молчанова» — це комплекс матеріальних і технічних засобів, призначених для забезпечення підготовки учнів відповідно до державних освітніх стандартів, навчальних планів та програм, а також для виконання наукових досліджень.

Основні елементи, що забезпечують освітню діяльність, подано в таблиці 1.


Таблиця 1

Основні елементи забезпечення освітньої діяльності

Забезпечення

Елементи забезпечення освітньої діяльності

Медичне

Санітарно-гігієнічний режим

Здоров’я і фізичний розвиток дітей

Проведення лікувально-профілактичних заходів

Режим і якість харчування

Матеріально-технічне

Розвиток кабінетної системи

Забезпечення ТЗН

Навчально-методичне

Замовлення, одержання, облік, збереження і використання навчально-методичної літератури

Робота бібліотеки

Інформаційне

Керівні документи

Інформаційні технології

Аналітичні документи, довідки

Психологічне

Ступінь психологічного комфорту учнів

Ступінь психологічного комфорту вчителів

Психологічна готовність колективу до інновацій

Техніка безпеки

Техніка безпеки

Охорона праці



Створення ефективної системи контролю навчально-виховної діяльності в НВК «Школа  І-ІІ ступенів - ліцей №38 ім. В.М. Молчанова» має відбуватися за участю всього педагогічного колективу з урахуванням усіх конкретних умов.

А. Макаренко стверджував, що кожний освітній заклад повинен знайти свій тон, свою систему, мати своє обличчя. Тож дії педагогічного колективу НВК «Школа  І-ІІ ступенів - ліцей №38 ім. В.М. Молчанова» синергетично спрямовані , тобто такі, що пробуджують творчий потенціал особистості до самоосвіти, самовдосконалення та саморозвитку.

Ефективне функціонування НВК «Школа  І-ІІ ступенів - ліцей №38 ім. В.М. Молчанова» передбачає здійснення кадрової політики шляхом створення сприятливих умов для формування дієздатного колективу, розкриття творчого потенціалу кожного вчителя, підвищення його кваліфікаційного рівня та його професійного самовдосконалення.

Контроль  за навчальним процесом у НВК «Школа  І-ІІ ступенів - ліцей №38 ім. В.М. Молчанова» відповідно до посадових обов’язків здійснює директор закладу  та його заступники. Організаційна структура управління навчального закладу є лінійно-функціональною.


Лінійно-функціональна структура управління у НВК «Школа  І-ІІ ступенів - ліцей №38 ім. В.М. Молчанова»

 


 


Структура керівної системи НВК «Школа  І-ІІ ступенів - ліцей №38 ім. В.М. Молчанова» представлена чотирма рівнями управління.

Перший рівень — директор , керівники ради закладу, громадських об’єднань. Цей рівень визначає стратегічні напрями розвитку НВК.

Другий рівень — заступники директора з навчально-виховної роботи, шкільний психолог, педагог-організатор, заступник директора з адміністративно-господарської частини, а також органи та об’єднання, які беруть участь у самоврядуванні.

Третій рівень — учителі, класні керівники, педагоги, які виконують управлінські функції стосовно учнів і батьків.

Четвертий рівень — учні, органи класного й загальношкільного учнівського самоврядування.

За здійснення контролю за навчальним процесом відповідають різні ланки в ієрархії управління НВК. Найнижчою ланкою є вчителі, далі — заступники директора. Найвищою контролюючою ланкою в межах навчального закладу є директор НВК.

У світлі завдань, поставлених перед працівниками освіти, зросли вимоги до керівництва закладом, до організації внутрішньої системи якості освіти. Контроль за внутрішньою системою якості освіти,  організація, професійна, моральна основа — одна з найскладніших управлінських проблем.

Контроль за внутрішньою системою якості освіти  має бути регулятором освітнього  процесу.

В основі контролю за внутрішньою системою якості освіти лежать такі види управлінської діяльності:

  • накопичення інформації щодо перебігу та розвитку освітнього  процесу з метою порівняння реального стану справ з еталоном через безпосереднє сприймання педагогічної діяльності керівником;
  • створення комунікативної мережі, через яку надходить інформація, необхідна для управління педагогічним процесом, спілкування членів шкільної адміністрації з педагогами, учнями.

Організація контролю за внутрішньою системою якості освіти в НВК «Школа  І-ІІ ступенів - ліцей №38 ім. В.М. Молчанова» відбувається в декілька етапів:

  1. Визначення мети й об’єкта контролю.
  2. Складання плану перевірки.
  3. Вибір видів і методів контролю.
  4. Констатування фактичного стану справ.
  5. Об’єктивне оцінювання цього стану.
  6. Висновки, що випливають з оцінювання стану.
  7. Рекомендації щодо підвищення ефективності освітнього процесу або ліквідації недоліків.
  8. Повторний контроль виконання рекомендацій.

Адміністрація НВК ставить перед собою такі завдання:

  1. Діагностувати стан освітнього процесу, виявити відхилення від запрограмованого результату (стандарту освіти) у роботі колективу та окремих його членів, створювати обстановку зацікавленості, довіри та спільної творчості: учитель — учень, керівник — учитель.
  2. Сформувати в учнів відповідальне ставлення до набуття знань, умінь, навичок.
  3. Забезпечити єдність урочної і позаурочної діяльності вчителя через мережу гуртків, факультативів, індивідуальних занять та додаткової освіти.
  4. Підвищити відповідальність учителів, здійснити впровадження нових, передових, інтенсивних методів і прийомів роботи в практику викладання навчальних предметів.
  5. Удосконалювати систему контролю за станом і веденням шкільної документації.


Контроль за станом викладання навчальних предметів

Його мета — підвищення якості викладання вчителем навчальних предметів і якості знань, умінь і навичок та вихованості учнів.

У плані роботи НВК « Школа І-ІІ ступенів- ліцей № 38 ім. В.М. Молчанова» вказано перелік навчальних дисциплін, стан викладання яких планується вивчати (Наказ від    2019р.  №  ), а також строки вивчення, хто буде вивчати (директор чи заступник директора з навчально-виховної роботи, заступник директора з виховної роботи),  і в якій формі будуть заслуховуватися результати контролю: на засіданні педагогічної ради чи узагальнюватимуться в наказі.

У ході перевірки стану викладання навчального предмета вивчаються такі питання:

  • якість та ефективність уроків учителя;
  • якість знань, умінь і навичок учнів;
  • виконання вчителем навчальних планів і програм;
  • організація позакласної роботи з предмета;
  • участь учителя в різних формах методичної роботи.

Перед відвідуванням і спостереженням уроків директор (заступник директора з навчально-виховної чи виховної роботи) ознайомлюється з програмними вимогами з певного навчального предмета, змістом навчального матеріалу в підручниках, посібниках, методичними рекомендаціями, статтями в предметних журналах щодо вивчення окремих тем, методичними листами Міністерства освіти, педагогічним досвідом із певного предмета, на основі записів у журналі встановлює, який матеріал уже вивчено, що задано додому, яка система оцінок учнів.

Результати спостереження навчальних занять директор, заступник директора фіксують у журналі контролю за якістю освітнього процесу. Форма запису й ведення журналу довільна. У процесі спостереження уроків перевіряльник звертає увагу на такі питання:

  • знання вчителем фактичного матеріалу;
  • доцільність вибору методів і прийомів навчання;
  • способи активізації і стимулювання пізнавальної діяльності учнів;
  • питома вага самостійних і творчих завдань на уроці;
  • використання диференційованого та індивідуального підходу до учнів на уроці;
  • дотримання принципів навчання;
  • виховання інтересу до предмета;
  • система перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів, вмотивованість і об’єктивність оцінювання;
  • щільність уроку, раціональне використання часу;
  • забезпечення міжпредметних зв’язків у процесі реалізації дидактичної мети уроку;
  • використання можливостей уроку для формування загально-навчальних компетенцій;
  • якість засвоєння учнями навчального матеріалу на уроці;
  • обсяг і характер домашніх завдань;
  • психологічний мікроклімат на уроці.

Після відвідування уроку чи системи уроків учителя перевіряльник проводить глибокий педагогічний аналіз навчального заняття, вказує на його позитивні аспекти, недоліки (якщо такі є), надає необхідну методичну допомогу, узагальнює результати перевірки, видає наказ.

Рівень знань, умінь і навичок учнів є головним критерієм в оцінюванні роботи вчителя, тому їх перевірка є важливою складовою контролю. Контроль за якістю знань, умінь і навичок учнів передбачає:

  • виявлення фактичного рівня знань, умінь і навичок учнів та відповідність їх програмовим вимогам;
  • з’ясування причин низької успішності учнів класу або окремих учнів;
  • вивчення системи роботи вчителя зі слабкими в навчанні учнями для ліквідації прогалин у знаннях, а також системи роботи з обдарованими дітьми;
  • надання методичної допомоги вчителеві щодо підвищення якості знань, умінь і навичок учнів, удосконалення форм і методів роботи зі слабкими в навчанні дітьми, а також із творчо обдарованими.

Основними методами контролю є спостереження уроків, усне опитування учнів за раніше складеними запитаннями, опитування учнів у кінці уроку (5—7 хв.), короткочасні письмові роботи, письмові контрольні роботи після вивчення теми, у кінці семестру, навчального року, а також перевірка техніки читання, техніки списування учнів.

До складання текстів контрольних робіт залучаються керівники предметних методоб’єднань .

Заступник директора з навчально-виховної роботи перевіряє об’єктивність оцінювання навчальних досягнень учнів, відповідність нормативним вимогам до оцінювання, наявності достатньої кількості оцінок для виставлення підсумкової оцінки за семестр.

Результати контролю за якістю знань, умінь і навичок учнів узагальнюються у формі діаграм, таблиць, обговорюються на засіданні педагогічної ради, методичних об’єднань, оформляються наказом по НВК.

Дані педагогічного аналізу та оцінювання ефективності навчальної діяльності здобувачів освіти дають змогу вносити певні корективи в діяльність педагогічного колективу та організацію освітнього процесу, а також надавати вчителям у разі потреби методичну допомогу, оцінювати ефективність педагогічної діяльності вчителів, визначати спосіб перевірки навчальної діяльності вчителів.

Ефективність контролю забезпечується дотриманням певних вимог, як-от:

  • індивідуальний характер контролю успішності: виявлення знань кожного учня, його успіхів чи невдач; знання рівня самостійності учня в пізнавальному процесі, характеру труднощів, як він їх долає і якої допомоги потребує; особлива увага до учнів із фізичними вадами; уміле формулювання запитань, використання додаткових запитань під час опитування слабших учнів тощо;
  • систематичність контролю: навчання учнів систематично виконувати уроки, створення в класі відповідного морально-психологічного клімату, коли «не знати — соромно»; систематичне опитування за допомогою самостійних міні-завдань; розробка системи опитування, за якої оцінки виставляють і учням, які доповнювали відповіді інших, були активними на уроці; приділення особливої уваги слабшим учням, спонукання їх до пізнавальної діяльності на всіх етапах уроку.

Відсутність системи в опитуванні учнів призводить до того, що вони вчать матеріал лише тоді, коли відчувають, що їх можуть викликати, і намагаються визначити наперед, коли і з якого предмета їх будуть опитувати. Щоб запобігти цьому, учитель повинен добре продумати систему опитування:

  • достатня кількість даних для оцінки: при виставленні оцінки враховуються насамперед відповіді учня на поставлені запитання, а також його доповнення відповідей інших учнів на цьому й попередніх уроках;
  • дотримання об’єктивності під час оцінювання знань: оцінка виставляється тільки за знання учня, а не за те, що він «забув щоденник» чи «крутився на уроці»; на оцінку не мають впливати суб’єктивні чинники, особисті мотиви ставлення педагога до учня; кожну виставлену оцінку педагог обґрунтовує, щоб запобігти невдоволенню учнів, схильних до переоцінки своїх знань;
  • єдність вимог до оцінювання знань учнів: дотримання єдиних розумних норм оцінок із кожного предмета, подолання крайнощів в оцінюванні — надмірної вимогливості або поблажливості;
  • оптимізація контролю успішності учнів: розробка методики контролю, яка би передбачала мінімальні затрати зусиль і часу педагогів та учнів для отримання обов’язкових відомостей, запобігала переобтяженню їх виконанням зайвих завдань;
  • гласність контролю: повідомлення учневі результатів перевірки рівня його знань, обґрунтування виставленої йому оцінки;
  • усебічність контролю: перевірка та оцінювання теоретичних знань, умінь та навичок, застосування їх на практиці, навичок самостійної роботи учня;
  • тематична спрямованість контролю: здійснюючи опитування, проводячи контрольні роботи, учитель повинен визначити, який саме розділ програми, тема, вид знань, умінь та навичок оцінюються;
  • дотримання етичних норм: а) віра педагога в можливість учнів навчатися (уміння переконати їх у тому, що вони здатні навчатися); розповідь про можливі труднощі перед вивченням матеріалу, висловлення сподівання, що вони будуть подолані; оптимістичне ставлення до навчальних успіхів і невдач учнів; б) педагогічний такт: доброзичливість і делікатність у ставленні до учнів; відчуття міри в заохоченні й покаранні; уміння визнати свої помилки.

Оцінювання загалом має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.

Одним із найважливіших об’єктів контролю є виконання навчальних планів і програм. Змістом контролю виконання навчальних програм є уроки і факультативні заняття, документація вчителя (тематичні й поурочні плани, методичні розробки, записи в класних журналах), контрольні, лабораторні, практичні роботи, навчальні екскурсії, позакласне читання.

За три тижні до закінчення семестру з учителями проводиться співбесіда щодо викладання програмового матеріалу згідно з календарними планами, збирається й аналізується інформація за заздалегідь розробленими питаннями. Такі співбесіди здійснюються з кожним викладачем окремо і записуються в журналах контролю якості освіти.

Один раз на тиждень на нараді в присутності директора аналізується заміна уроків, пропущених учителями через хворобу чи з інших причин.

Графік тематичних атестацій, контрольних, практичних, лабораторних робіт, навчальних екскурсій звіряється із записами в журналах один раз на місяць.

Наприкінці семестру проводиться перевірка виконання навчальних програм за записами в журналах. Перевіряється кількість проведених уроків, контрольних робіт, уроків розвитку зв’язного мовлення, позакласного читання, лабораторних, практичних робіт тощо згідно з вимогами програми. Результати перевірки заносяться до журналу контролю й узагальнюються у вигляді наказу.

Для проведення систематичного й оперативного контролю за рівнем засвоєння навчальних програм застосовуються такі форми:

  • проведення усного фронтального опитування учнів перевіряльником за заздалегідь підготовленими запитаннями;
  • контрольні роботи;
  • тести;
  • перевірка умінь учнів використовувати лабораторне обладнання, користуватися вимірювальними приладами, обчислювальною технікою, навичок читання, навичок трудового навчання.

Важливою ланкою контролю внутрішньої системи якості освіти є перевірка результативності використання варіативної складової навчального плану.

  • Перевірка може бути організована в будь-яких формах:
  • спостереження за уроками, факультативними заняттями, яке дає можливість мати уявлення про знання, уміння й навички школярів;
  • опитування учнів директором закладу (заступником директора з НВР) на уроці за завчасно підготовленими та узгодженими вчителем запитаннями;
  • невеликі за обсягом письмові роботи, пропоновані учням наприкінці року, щоб виявити рівень якості засвоєння нового матеріалу;
  • проведення контрольних зрізів;
  • тестова перевірка.

Чітка контрольно-аналітична діяльність адміністрації НВК  дає змогу отримати нову інформацію про використання варіативної складової навчального плану в поточному навчальному році, а після ретельного аналізу зробити конкретні висновки щодо результативності використання варіативної складової і провести її розподіл на наступний навчальний рік.

Контроль за організацією позакласної роботи з предмета передбачає перевірку виконання плану роботи предметного гуртка, спостереження й аналіз навчальних занять, якість відвідування гуртка учнями, результативність його роботи, а також урахування участі вчителя в організації та проведенні учнівських олімпіад із предмета, предметних тижнів, вечорів із певної навчальної дисципліни та інших заходів. 

На рівень педагогічної майстерності значно впливає й участь учителя в різних формах методичної роботи. Тому адміністрація школи при перевірці стану викладання навчального предмета вивчає і результативність методичної роботи вчителя.

Контроль за організацією індивідуального навчання школярів є одним із обов’язкових у контролі за навчальною діяльністю, а тому завдання адміністрації НВК насамперед полягає в тому, щоб спрямувати увагу й діяльність учителів на своєчасне виявлення індивідуальних особливостей учнів і надання їм своєчасної допомоги не лише в запобіганні й ліквідації відставання, а й головним чином у розвитку інтересів та здібностей.

Під час контролю й перевірки знань, умінь та навичок стежимо за виконанням таких прийомів індивідуального підходу до учнів:


  • опитування частіше, ніж інших;
  • обов’язкова перевірка виконання домашніх завдань;
  • можливість користуватися складеними вдома планами відповіді, у разі потреби пропонувати учневі готовий план відповіді;
  • дозвіл під час підготовки відповіді використовувати таблиці, плакати, прилади та інші джерела;
  • активне заохочування перших успіхів;
  • дотримування доброзичливого тону під час опитування;

під час вивчення нового матеріалу:

  • стимулювання пізнавальних інтересів (зосередження уваги на конкретному значенні матеріалу, що вивчається, наведення цікавих фактів, історичних довідок, залучення до різних видів посильної навчальної діяльності тощо);
  • підтримання уваги під час засвоєння нового матеріалу (допоміжні запитання, асоціації з вивченим раніше тощо);
  • добір оптимального темпу навчання;
  • регулювання складності змісту нового матеріалу (зазначити основне, ділити навчальну інформацію на частини, посильні для сприйняття, використання методу укрупнення дидактичних одиниць тощо).

Під час самостійного засвоєння навчального матеріалу для вироблення навчальних умінь і навичок учнів учителі повинні:

  • здійснювати докладний інструктаж перед роботою, яку передбачається виконати (вказати тип задачі або правила, на якому базується ця вправа, зробити до неї малюнок, схему, таблицю, дати алгоритм виконання або аналогічну задачу, яку розв’язували раніше, подати відповідь або бажаний результат тощо);
  • пропонувати посильні або з поступовим ускладненням завдання, враховуючи можливості учнів;
  • виконувати підготовчі вправи, які забезпечують успіх під час виконання цієї роботи;
  • ділити складне завдання на кілька елементарних;
  • зазначати причинно-наслідкові зв’язки, необхідні для виконання цього завдання;
  • вимагати пояснення, коментувати етапи виконання завдання;
  • своєчасно надавати допомогу.

Для найкраще підготовлених учнів потрібно:

  • добирати завдання підвищеної складності;
  • пропонувати розв’язати задачу кількома способами та обрати найбільш раціональні з них;
  • навчати усно аналізувати етапи розв’язання цього завдання;
  • рекомендувати добірки додаткових прикладів і фактів за матеріалом, що вивчається;
  • радити самостійно складати задачі і вправи;
  • давати завдання виконати домашні досліди, спостереження;
  • практикувати підвищені вимоги до культури мовлення, логіки викладу;
  • давати спеціальні творчі завдання;
  • залучати до проведення індивідуальних і групових консультацій зі слабкими в навчанні учнями;
  • опитувати рідше за інших, але практикувати для них заліки тематичного характеру;
  • доручати підготовку вечорів, вікторин, олімпіад, випуск газет тощо;
  • залучати до участі в шкільних, районних, міських, предметних олімпіадах;
  • заохочувати успіхи;
  • здійснювати профілактику зазнайства;
  • контролювати оптимальність домашнього навчального навантаження, запобігати можливій перевтомі.

Практикою доведено, що під час реалізації індивідуального підходу до учнів найбільше уваги вчитель приділяє обдарованим дітям, щоб забезпечувати їхній розумовий і духовний розвиток. Без такої уваги ця категорія учнів із часом переходить до розряду середняків.

Індивідуальна форма навчальної роботи, сприяючи вихованню самостійності учнів, приховує в собі істотні недоліки. Вона роз’єднує школярів, створює умови для розвитку егоїзму, егоцентризму. Учень може замкнутися в собі, у нього не формується потреба в спілкуванні, передаванні знань. Щоб уникнути цього, треба використовувати цю форму роботи як допоміжну на нетривалий час і здебільшого з метою контролю знань.


Контроль ведення шкільної документації

У систему контролю ведення шкільної документації входить перевірка класних журналів, зошитів учнів, журналів груп подовженого дня, факультативних занять, предметних гуртків.

Перевірка ведення учнівських зошитів дає змогу виявити багато аспектів навчально-виховного процесу: якість і характер письмових робіт, якість і періодичність перевірки вчителем зошитів, культуру їх ведення (охайність записів, каліграфія, дотримання вимог єдиного мовного режиму), систему роботи над помилками, обсяг і характер домашніх завдань, якість знань учнів.

За результатами перевірки учнівських зошитів може бути виданий наказ по НВК, довідка або це питання може виноситися на методичні оперативки, на засідання методичного об’єднання.

Систематична перевірка ведення зошитів сприяє покращенню грамотності учнів, каліграфії, охайності в записах, відповідальності вчителя за якість та періодичність перевірки зошитів.

Важливим джерелом отримання інформації про стан навчально-виховного процесу в школі є класний журнал. Він дає можливість з’ясувати виконання вчителем навчальних програм, характер самостійних і творчих робіт, успішність учнів, якість і своєчасність записів у журналі.

Систематичність перевірки класних журналів — 1—2 рази на місяць. Зауваження щодо ведення класних журналів директор або заступник директора з навчально-виховної роботи записує на окремій сторінці в кінці журналу із вказівкою термінів ліквідації недоліків, за результатами перевірки видає наказ.

Перевірка ведення учнівських щоденників дає можливість керівництву школи виявити обсяг завдань із кожного предмета, завантаженість учнів протягом тижня, виставлення оцінок класним керівником у щоденник, акуратність ведення записів, ознайомлення батьків з успішністю учнів.

За умови системного підходу адміністрації закладу до управління навчальним процесом контроль системи якості освіти реалізує освітню, діагностичну, виховну, розвивальну, стимулювальну, оцінювальну функції.


Додаток 1

Перспективний план контролю системи якості освіти НВК « Школа І-ІІ ступенів-ліцей № 38 ім. В.М.Молчанова» на 2018- 2023 рр.

№ з/п

Питання на контролі

2018—2019

2019—2020

2020—2021

2021—2022

2022—2023

Примітка

І. Попереджувально-тематичний контроль

1

Форми й методи обліку знань, умінь і навичок

+

 

+

 

 

 

2

Ефективність використання міжпредметних зв’язків

+

 

+

+

 

 

3

Критерії оцінювання, рівень сформованості
компетенції учнів і стан викладання предметів:

 

 

 

 

 

 

• українська мова (2—4-ті класи)


 +

 

+

 

 

• математика (1-,3-ті класи)

 

 

 


 

• читання (1—4-ті класи)

 +

 

 

 


 

• Я і Україна (2—4-ті класи)

 

+

 

 

 

 

• образотворче мистецтво (1—4-ті класи)

 

+

 

 

 

 

• письмо( 1-ші класи)

+

 

 

 

 

 

• музичне мистецтво (1—4-ті класи)

 

 

+

 

 

 

• українська мова (5—11-ті класи)

 +

 

+

 

 

 

• українська література (5—11-ті класи)

 

 

+

 

 

 

• зарубіжна література (8—11-ті класи)

 +

 

 

 


 

• англійська мова (3—11-ті класи):

 

 

 

 

 

 

3—4-ті класи


 

 +

 

 

 

5—6-ті класи

 

+

 

 

 

 

7— 8-мі класи

 +

 

+

 

 

 

9—10-ті класи

 +

 

 

+

 

 

11-ті класи

 +

 

 

 

+

 

• німецька мова , французька мова(5—11-ті класи)

 

+

 

 

 

 

• математика (5—11-ті класи)

+

 

 

 +

 

 

• інформатика (3—4-ті класи)

 

 

+

 

 

 

• інформатика (9—11-ті класи)

 

 

 

 

 +

 

• історія України (5—11-ті класи)

 

+

 

 +

 

 

• всесвітня історія (6—11-ті класи)

 

+

 

 +

 

 

• правознавство (9—10-ті класи)

 


 

 +

 

 

• «Мій Київ» (5-ті класи)

 


 

 

 

 

• біологія (7—11-ті класи)

 


 

 

 +

 

• природознавство (5—6-ті класи)

 


 

 

 +

 

• географія (6—10-ті класи)


 

 

 +

 

 

• економіка (11-ті класи)

 

 

 


 +

 

• фізика (7—11-ті класи)


 

 +

 

 

 

• астрономія (11-ті класи)


 

 +

 

 

 

• хімія (7—11-ті класи)

 

 

+

 

 

 

•мистецтво (5- 11-ті класи)

 

 

 

+

 

 

• фізична культура (1—11-ті класи)


+


+


 

• основи здоров’я (5—9-ті класи)

 

+

 

 

+

 

• трудове навчання (5—9-ті класи)

 +


 

 

 

• технології (10—11-ті класи)

 

 +


 

 

 

• «Захист Вітчизни» (10—11-ті класи)

 

 +


 

 

 

4

Урахування індивідуальних здібностей

 

 

+

+

 

 

5

Методика викладання нового матеріалу

 

+

 

 

+

 

6

Самостійна робота учнів на уроці

 

 

+

+

 

 

7

Методика повторення вивченого матеріалу