Роботи учнів 

Осінь

Чому сьогодні холодно? 

Чому не можна вийти?

Куди ж іти, і що робити,

Коли хмаринку не пробити?

Чому птахи летять  у вирій?

Чому ж і листя не веселе?

Чому воно вже не зелене?

Каштани, постарілі їжачки,

Куди поділись колючки?

Та це вже осінь наступила,

Вона це все розподілила!

Захараш Софія 6 – Б клас (2014)

Шевченко

Фарби кольорові

змальовують усе:

Весну, літо й сонце

Золоте!

Чуйне і вродливе

Хлоп’я дитинства

Не мало, пісні

Співака солов’я,

Тільки чуло і знало!

Хотіло читати і

Писати красиво,

Та грошей не вистачало.

Писав він вірші, так

Помалу про рідний край

І владу.

Про все писав він правду,

Не зважаючи на ніяку

Пропаганду.

Не злякавсь він кари,

Яка лізла на нього,

Як хмари.

І всі знали, що Богом йому

Дані дари!

Захараш Софія 6 – Б клас (2014)

Море

Море…Чисте і прекрасне...
Душу солоним повітрям оповило…
Зірка остання іще не згоріла,
Світлом  яскравим очі засліпила.
Мати уже кличе…
Та ні! Ще трохи підожду того небесного світила.
Тоді мамі покажу,
Як небо загоріло.
Стою на морі. Нічого робити.
Тільки в очікуванні сонця попід берегом ходити.
І ось воно яскраве
Вийшло і освітило море,
І доріжку золотаву
Випалило на ньому.
Посміхнулось, підморгнуло сонцезолотаве
І вогненним сяйвом своїм чайок зігрівало

Марія Чарута, 5-Б клас (2014)

ПЕЙЗАЖ

Побачив у музеї я картину.

Село на ній, рідненька Україна.

Берези – білії красуні,

Такі розкішні на початку грудня.

Кущі - у білих кожухах,

Дуже яскраві, пишні.

І сяють на картині вишні.

Та сніг кружляє скрізь пухнастий.

Мабуть, там зараз дуже класно.

Краса! А небо синєє й безхмарне.

І просто намагатись марно

Якусь хмариноньку знайти.

І світить в центрі неба сонце,

І заглядають промені в віконце

Хатинки дерев’яної неподалік.

Загрузла в сніг. Стоїть вже майже вік –

І нікому доріжку протоптати…

Пейзаж такий не кожен може мати. 

Із галереї вийшов я.

Та пори кращої нема –

Зачарувала всіх зима.

На вулицю тепер гайда!

 Мірошніченко Богдан,

6-А клас (2013)

Бережи ліс!

Бережи, мій друже, ліс,

Бо,диви, як він обліз.

Пташки там колись співали,

Дім косулі тут десь мали.

А тепер? Що тут тепер?

Проліски де тут ростуть?

Де швидкої лані путь?

Благородний був олень,

А тепер стоїть там пень.

Друже, є ще другий шанс.

Знову звірі там – аванс!

Бережи, мій друже, ліс,

Бо, диви, як він обліз.

Ти ходи туди щодня.

Кожен день – похід, лижня.

Проліски тут навесні

І малинові кущі

Тут пташиний гарний світ:

Чутно з відтам: «Віть-віть-віть!»

Будь екологом, мій друже,

Ліс цінуй, оберігай,

Ще й нащадка передай!

Мірошніченко Богдан,

6-А клас (2014)

Весна

Вже морози не морозять,

І сніги вже не ідуть,

А шпаки вже у дорозі –

Весну красну нам несуть.

Мила весна – вся в турботах –

Важко дівчинці малій.

Поможіть їй, любі діти,

Їй не впоратись самій.

У садах поприбирайте

І розсаду посадіть,

Зайві гілки позрізайте,

Обережно все робіть!

Березню, ти допоможеш?

Дуже важко це робить.

Сам ти спробуй в Україні

Всі льоди порозтопить.

Ну, а квітень сіє квіти.

Ти йому не заважай.

Не ламай квітучі віти,

Бо й плодів не буде, знай.

А вже травень сіє трави

У степи і на луги,

Прикрашає всі галяви,

Щоб там грали малюки.

Не завжди працює весна,

В неї потім вихідні:

Літо, осінь, зимка люта –

До наступної весни.

Маєвська Катерина, 6-А клас (2014)

Осінь дихає

З лісом щось не так стає –

Вітер завиває…

Здогадалась я тепер:

Осінь дихає.

Листя лине у танок.

Закружляло листя.

Чи сплелось воно в вінок,

Чи в листяне намисто?

Білка стриба по деревах –

Запаси шукає.

Їжачок під деревом

Яблука збирає.

Ледь помітні ті ключі –

Лелеки відлітають.

«Прилетим аж навесні!» -

Всім повідомляють.

Завітай в осінній ліс:

Бо ж там так красиво!

Скажеш потім: «Ой, краса!

Ой, осіннє диво!»

Маєвська Катерина, 6-А клас (2014)

Клас – це сім’я

«Клас – це сім’я», - наш учитель сказав.

І дзвіночок шкільний у цю мить пролунав.

Зі школи йдучи, задумалась я:

«Як це буває: Клас – це сім’я ?»

Хто із нас батько, хто із нас мати,

Хто з нас дорослі, хто – дошкільнята ?

Не розумію, так не буває:

Кожна людина свою сім’ю має.

Потім, подумав, збагнула вже я:

Клас наш – це дружна велика сім’я!

Всі один одному родичі, друзі,

В щасті зрадіють, підтримають в тузі,

Навіть вся школа – весела рідня,

В ній є товариш – команда твоя.

Села й міста, ріки й поля –

Вся Україна – велика сім’я!

Маєвська Катерина, 6-А клас (2014)

     Посвята Кобзареві

Не раз та Доля йшла перед очима.

Не раз зітхала змучена душа,

Коли крутила колесо фортуна

Й перегортались сторінки великого буття.

Мені не раз доводилось читати

Про долю українського митця,

Про вбоге і пригнічене дитинство,

Про юність, що так прагла до життя.

Не раз доводилось

Втирати сльози віщому пророку,

Солдатчини розвіювать піски

І думкою тягнутись до садочка,

В якому вишні рясно розцвіли.

Не раз та мрія-чарівниця,

Натхненна думкою співця,

Творила образ сіл веселих

І люд щасливий без кінця.

Не раз уява щедро малювала

Калини кущ ранкової пори

І України образ величавий

І береги Славутича-ріки.

Шевченко Аліса, 11-В клас (2014)